06.11.2015 Справа № 907/1120/15
За позовом Фірма "Герб.Сандерс ГмбХ і Ко КГ", Федеративна республіка Німеччини, м. Брамше
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Сандерс- Виноградів", Україна Закарпатська область, м. Виноградів
про стягнення суми 814932,81 євро, що згідно курсу НБУ становить 20568527,62 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог)
Головуючий суддя Івашкович І.В.
представники:
позивача - ОСОБА_1, довіреність від 18.05.15
відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 13.07.15
СУТЬ СПОРУ: Фірма "Герб.Сандерс ГмбХ і Ко КГ", Федеративна республіка Німеччини, м. Брамше звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сандерс-Виноградів", м. Виноградів про стягнення суми 814 932,81 євро, що згідно курсу НБУ становить 20568527,62 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
У порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем подано заяву від 05.11.2015 про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути заборгованість за контрактом №1 від 07.11.2011 в повному розмірі, а саме 814 932,81 євро.
Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом.
Позов мотивовано з посиланням на ті обставини, що згідно укладеного сторонами контракту №1 від 07.11.2011 позивач передав відповідачу право вимоги щодо сплати заборгованості за поставлені товари за контрактами купівлі-продажу №04/97 від 02.01.1997, №04/98 від 03.12.1997, №09/98 від 03.12.1997, №29/98 від 19.06.1998, №4/99 від 03.01.1999, №04/99/1 від 05.05.1999, №04/99/2 від 26.05.1999, №29/99 від 06.09.1999, №33/99 від 29.09.1999, №04/99/3 від 22.10.1999, №04/99/4 від 03.11.1999р.; №04/99/5 від 10.11.1999р.; №04/99/6 від 19.11.1999р., №04/99/7 від 26.11.1999р.; №04/99/8 від 03.12.1999р.; №04/99/09 від 15.12.1999р. зі змінами, укладеними між позивачем та спільним підприємством з іноземними інвестиціями "Сандерс -Іршава ГмбХ", в розмірі 834 932,81 євро. Дійсність переданого права вимоги підтверджується в т.ч. рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.11.11 по справі №5008/1563/2011.
Згідно п.1.2 Додатку №1 до контракту №1 від 07.11.2011р., зміненого Додатком №3 до контракту №1 від 07.11.2011р., відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати на користь позивача суми 834 932,81 євро до 20.09.2015р.
Враховуючи ті обставини, що відповідач не виконав зобов'язання щодо сплати заборгованості за контрактом №1 від 07.11.2011, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 834 932,81євро (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Відповідач подав письмовий відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, визнано в повному обсязі.
В даному судовому засіданні розгляд справи розпочато по суті.
Уповноваженим представником позивача підтримано позовні вимоги повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Вважає позовні вимоги обгрунтованими та підтвердженими доданими до позовної заяви та додатково поданими до матеріалів справи документальними доказами.
Уповноважений представник відповідача усно та згідно з поданим відзивом визнав позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що згідно додатку №3 до контракту від 07.11.2011 сторони погодили кінцеву дату виконання зобов'язання за контрактом - 20.09.2015. В зв'язку з відсутністю коштів, відповідач у встановлений строк заборгованість не сплатив. Підтвердив, що станом на даний час заборгованість за укладеним сторонами контрактом №1 від 07.11.2011 становить 814 932,81 євро. У підтвердження виникнення зобов'язань, які стали підставою для укладення контракту №1 від 07.11.11, відповідачем подано копії первинних документів.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між позивачем (Первісний кредитор) та відповідачем (ОСОБА_3 кредитор) укладено контракт №1 від 07.11.2011 року, згідно п.1.1 якого Первісний кредитор передає, а ОСОБА_3 кредитор набуває право вимоги до Боржника - Спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Сандерс-Іршава ГмбХ" за контрактами купівлі-продажу: №04/97 від 02.01.1997р. (із доповненнями №1, №1/а від 02.01.1997р., №2 від 10.01.1997р., №3 від 15.01.1997р. та додатковою угодою від 05.01.10); №04/98 від 03.12.1997р. (із доповненням №1 від 10.02.1998р., доповненням від 29.10.1998р. та додатковою угодою від 05.01.10); №09/98 від 03.12.1997р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №29/98 від 19.06.1998р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №4/99 від 03.01.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №04/99/1 від 05.05.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №04/99/2 від 26.05.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №29/99 від 06.09.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №33/99 від 29.09.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №04/99/3 від 22.10.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №04/99/4 від 03.11.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №04/99/5 від 10.11.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №04/99/6 від 19.11.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №04/99/7 від 26.11.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №04/99/8 від 03.12.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10); №04/99/09 від 15.12.1999р. (із змінами згідно додаткової угоди від 05.01.10) (далі - контракти) у розмірі 834932,81 євро, що згідно курсу Національного банку України становить 9274812,00 грн.
Згідно умов п.п.1.2 - 1.4 контракту №1 право вимоги до Боржника переходить до ОСОБА_3 кредитора з моменту передачі Первісним кредитором ОСОБА_3 кредитору права вимоги, що оформляється актом приймання-передачі; ОСОБА_3 кредитор набуває всі права Первісного кредитора, які виникли у зв'язку з укладенням та виконанням основних контрактів та в обсязі, якому вони існували на момент передачі їх в порядку, визначеному п.1.2 контракту, зокрема вимоги сплати основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, інфляційних та інших втрат тощо, заподіяних неналежним виконанням Боржником грошових зобовязань, звернення стягнення на майно, отримання задоволення своїх вимог, отриманих відповідно до даного контракту.
Право вимоги та документи, якими таке право підтверджується передані Первісним кредитором ОСОБА_3 кредитору, що підтверджується актом приймання-передавання права вимоги та актом приймання-передавання документів від 10.11.11, які підписані сторонами контракту. Уступка права вимоги у відповідності з даним контрактом є оплатною. Розмір, строк та порядок взаєморозрахунків за відступлене право визначається в додатку №1 до цього контракту (п.2.1 контракту).
Згідно умов п.1.2 додатку №1 до контракту №1 від 07.11.11встановлено графік платежів, які ОСОБА_3 кредитор сплачує на користь Первісного кредитора після передачі йому права вимоги.
В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання у встановлений згідно з вказаним графіком за умовами додатку №1 строк, рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.08.2015 по справі №907/717/15 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача частину заборгованості в розмірі 20 000,00 євро.
Згідно з додатком №3 від 17.08.2015 до контракту №1 від 07.11.2011 сторони змінили кінцевий строк здійснення повного розрахунку за контрактом та встановили, що новий кредитор сплачує на користь первісного кредитора після передачі йому права вимоги суму коштів в розмірі 834 932,81 євро до 20.09.2015 (п.1 додатку №3 від 17.08.2015 до контракту №1 від 07.11.2011).
За приписами ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, отже заміна кредитора у зобов'язанні допускається, зокрема, шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Враховуючи ті обставини, що Додатком №3 від 17.08.2015 кінцевий строк виконання зобов'язання щодо сплати Новим кредитором на користь Первісного кредитора суми 834 932,81 євро за відступлене право вимоги за умовами п.2.1 контракту №1 від 07.11.11 встановлено до 20.09.2015, яка на даний час є непогашеною, позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача суму в розмірі 814 932,81 євро у примусовому порядку.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, суд констатує, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 814 932,81 євро, що згідно курсу Національного банку України становить 20332458,70 грн., є доведеною матеріалами справи, визнаною представником відповідача усно та згідно поданого відзиву.
Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Виходячи з вищенаведених обґрунтувань, враховуючи подання відповідачем заяви про визнання позовних вимог, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд констатує наступне.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.10.2015 надано позивачу відстрочку сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви вх.№02.5.1-17/1174/15 від 20.10.2015 до дати наступного судового засідання - 06.11.2015.
Разом із заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач одночасно подав заяву про відстрочку сплати судового збору.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.
У п.2.8 вказаної постанови зазначено, зокрема, про те, що у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. З урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК.
Виходячи з вищевикладених мотивів, з урахуванням прийняття судом заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог у даному судовому засіданні, у якому спір вирішено по суті, заява позивача про відстрочку сплати судового збору в частині збільшених позовних вимог задоволенню не підлягає.
Разом з тим, в порядку розподілу судових витрат, що здійснюється за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд за результатами вирішення спору по суті покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору, який підлягає стягненню з останнього в доход Державного бюджету України.
Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" встановлено, що з 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 грн. на місяць.
Відповідно до п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Тобто, в даному випадку розмір судового збору, який підлягає до стягненню до Державного бюджету України, становить 182700,00,00 грн.
Керуючись 4-3, 33, 43, 49, 82, 82-1, 78, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сандерс-Виноградів”, (Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Комунальна, 10, код 14353083) на користь фірми „Гебр. Сандерс ГмбХ і Ко КГ” (Федеративна Республіка Німеччина, м. Брамше, вул. Машштрасе, 2, код HRА6766, розрахунковий рахунок 541111100 в Коммерцбанк АГ п/с 1569, 49005 Оснабрюк, SWIFT: COBADEFF 265) суму 814 932,81 євро боргу (згідно курсу Національного банку України становить 20332458,70 грн.) шляхом списання коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю „Сандерс-Виноградів” та перерахування на розрахунковий рахунок фірми „Гебр. Сандерс ГмбХ і Ко КГ”. Видати наказ.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сандерс-Виноградів”, (Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Комунальна, 10, код 14353083) в доход Державного бюджету України суму 182700,00 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) судового збору (код класифікації доходів бюджету 22030001 “Судовий збір (ДСА, 050)”, рахунок отримувача 31211206783002, отримувач коштів Державний м. Ужгород 22030001, код отримувача 38015610, банк одержувача: ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016). Видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Повне рішення складено 11.11.15
Суддя І.В.Івашкович