Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "04" листопада 2015 р. Справа № 906/1400/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Ляхевич А.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Дорожинський О.А., довіреність №7-69/08 від 09.09.2015р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (м.Київ)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)
про стягнення 69,01 грн.
Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" (м.Київ) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир) про стягнення 69,01 грн., з яких 58,13 грн. заборгованості за комісійною винагородою відповідно до договору банківського рахунку №24074 від 28.08.2013 р. з наступними змінами та доповненнями до нього, 10,88 грн. заборгованості по пені.
Господарським судом ухвалою від 07.09.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/1400/15, розгляд справи призначено на 08.10.2015р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.
В судове засідання 08.10.2015р. позивач свого представника не направив, вимог ухвали суду не виконав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
08.10.2015р. на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача за довіреністю (вх.№13868) про відкладення засідання та участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції. Згідно вказаного клопотання представник просив: відкласти судове засідання по справі №906/1400/15 та забезпечити АТ "Єврогазбанк" право приймати участь в судовому засіданні Господарського суду Житомирської області при розгляді справи за позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на суму 69,01 грн. в режимі відеоконференції в Господарському суді м. Києва або у Київському апеляційному господарському суді; всі наступні судові засідання по справі №906/1400/15 провести в режимі відеоконференції в Господарському суді м. Києва або у Київському апеляційному господарському суді. До клопотання додана копія довіреності №7-69/08 від 09.09.2015р.
14.09.2015р. на адресу суду повернулася неврученою ухвала господарського суду Житомирської області від 07.09.2015р. по справі № 906/1400/15, яка направлялася на адресу відповідача (АДРЕСА_1), з відміткою поштового відділення щодо причин повернення: "неповна адреса". Отримані документи судом долучено до матеріалів справи.
Водночас, судом встановлено зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що повна адреса місця проживання відповідача по справі ФОП ОСОБА_3: 10001, АДРЕСА_1.
За наведених обставин та розглянувши клопотання представника позивача щодо участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції, суд відклав розгляд справи на 04.11.2015р., задоволивши при цьому клопотання представника позивача Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції під час розгляду господарським судом Житомирської області справи №906/1400/15. В ухвалі від 08.10.2015р. суд зауважив також, що для можливості розгляду справи по суті в судовому засіданні в режимі відеоконференції та у відповідності до вимог ухвали господарського суду від 07.09.2015р., позивач зобов'язаний забезпечити подання (до судового засідання) для огляду оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги; довідку про включення позивача до ЄДРПОУ; Статут (Положення), Свідоцтво про державну реєстрацію (належним чином засвідчені копії - до матеріалів справи); докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини; довідку за підписом головного бухгалтера про заборгованість відповідача за спірний період на день судового засідання.
04.11.2015р. до суду від Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" з супровідним листом (вх.№15562) надійшли на вимогу суду документи, згідно наведеного в листі переліку, долучені до матеріалів справи (а.с.39-71).
Представник позивача, надаючи пояснення суду в засіданні в режимі відеоконференції, підтримав позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в засідання суду не з'явилась, свого повноважного представника не направила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду по справі особисто ОСОБА_3 (а.с.38).
Як зазначено у пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні підприємець ОСОБА_3 не скористалась.
Відповідно до абз.1 п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на викладене та враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 04.11.2015р. без участі представника відповідача, за наявними матеріалами справи відповідно до ст.75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Заслухавши в засіданні в режимі відеоконференції пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
28.08.2013р. між Публічним акціонерним банком "Європейський газовий банк" (банк) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (клієнт) укладено договір банківського рахунка №24074 (а.с.13-14).
04.10.2013р. сторонами також укладено додаткову угоду №1 до договору банківського рахунку №24074 від 28.03.2013р. на банківське обслуговування по каналах зв'язку "Клієнт-Банк" (іFOBS) (а.с.15-16), за яким клієнт доручає, а банк бере на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів "Клієнт-Банк" (іFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком (поточними рахунками), відкритими на підставі договору банківського рахунку №24074 від 28.08.2013р. Згідно з п.5.1. додаткової угоди, за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв'язку клієнт сплачує банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах, встановлених тарифами банку, на момент оплати. Тарифи банку є невід'ємною частиною договору банківського рахунку.
Відповідно до п.1.1. до договору банківського рахунка (далі - договір), за договором банківського рахунку банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з п.1.2. договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_2 у національній валюті та в іноземній валюті (далі-рахунок) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та в іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
Відповідно до п.2.1.5. договору, банк має право, зокрема, отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені тарифами банку.
Також, відповідно до п.3.1. договору, за відкриття рахунка та виконання банком операцій за рахунком клієнта останній сплачує банку винагороду, розмір якої встановлений у тарифах банку, що чинні на день здійснення клієнтом операцій за рахунком.
У відповідності до п.3.2. договору, відповідно до статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" клієнт доручає банку списувати з рахунка плату за надані банком послуги в розмірі, визначеному в тарифах, а також, неустойку та збитки, передбачені договором або чинним законодавством України.
За змістом п.3.3. договору, у разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому пунктом 3.2 цього договору, клієнь розраховується з банком за надані послуги готівкою або через здійснення переказу на користь банку в строки, визначені у тарифах.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором банківського рахунку виконав в повному обсязі, відкривши відповідачу рахунок НОМЕР_2 в АТ "Єврогазбанк", із забезпеченням виконання банком розрахунково-касового обслуговування клієнта за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів "Клієнт-Банк" (іFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком.
Проте, свої зобов'язання за договором банківського рахунку підприємець ОСОБА_3 належним чином не виконала, у зв'язку з чим у відповідача існує прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги розрахунково-касового обслуговування.
У відповідності до матеріалів справи та розрахунку заборгованості по договору №24074 від 28.08.2013р., заборгованість підприємця за комісійною винагородою становить 58,13 грн.
У відповідності до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За статтею 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Як встановлено судом та вище зазначено, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача існувала непогашена заборгованість перед позивачем за договором банківського рахунку в сумі 58,13 грн.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості з комісійної винагороди в сумі 58,13 грн. суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в частині стягнення з відповідача 58,13 грн. заборгованості з комісійної винагороди за договором є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.
Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісійної винагороди, позивач просить стягнути з відповідача 10,88 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, розрахунок якої наведено у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості по договору (а.с.17).
Розглядаючи питання про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статі 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Відповідно до п.5.9. договору, за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок з урахуванням вищевикладених положень законодавства та встановлених судом обставин справи, господарський суд встановив правомірність здійснених позивачем нарахувань та, відповідно, обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача 10,88 грн. пені.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та мають бути задоволені у повному обсязі: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 58,13 грн. заборгованості за комісійною винагородою та 10,88 грн. пені.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", 04073, м.Київ, проспект Московський, буд.16, код ЄДРУ 34693790 - 58,13 грн. заборгованості за комісійною винагородою та 10,88 грн. пені.
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 в доход державного бюджету 1218 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 10.11.15
Суддя Ляхевич А.А.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2,3 - сторонам (реком.)