Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 листопада 2015 р. Справа № 805/4457/15-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Грищенка Є.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заяву Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-АО» про стягнення податкового боргу у розмірі 17 616,19 грн. за рахунок коштів, що перебувають на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків, -
Артемівська об'єднана державна податкова інспекція головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-АО» про стягнення податкового боргу у розмірі 17 616,19 грн. за рахунок коштів, що перебувають на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість з урахуванням виниклої пені в розмірі 9 980,29 грн. та з рентної плати за користування надрами у розмірі 7 635,90 грн., який був нарахований на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 16.04.2015 р., № НОМЕР_2 від 15.05.2015 р., № НОМЕР_3 від 15.06.2015 р., № НОМЕР_4 від 16.07.2015 р. та податкових розрахунків з плати за користування надрами для видобування корисних копалин № НОМЕР_5 від 23.01.2015 р., № НОМЕР_6 від 12.05.2015 р., № НОМЕР_7 від 20.07.2015 р. В зв'язку з чим, позивач просив стягнути з банківських рахунків відповідача податковий борг у загальній сумі 17 616,19 грн.
Представник позивача через канцелярію надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому зазначив, що податкове зобов'язання нараховано за період часу, коли договір про надання послуг по водопостачанню було визнано не дійсним рішенням Господарського суду Донецької області (а.с. 37).
Приймаючи до уваги заяву представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-АО» є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за кодом 34433633, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-7). Як платник податків відповідач взятий на облік у позивача (а.с.10).
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Квант-АО» має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 6081,67 грн., який виник на підставі поданих податкових декларацій:
- № НОМЕР_1 від 16.04.2015 р., згідно якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 1832,67 грн. Сума самостійно визначеного податкового зобов'язання підприємством не сплачена;
- № НОМЕР_2 від 15.05.2015 р., згідно якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2151,00 грн. Сума самостійно визначеного податкового зобов'язання підприємством не сплачена;
- № НОМЕР_3 від 15.06.2015 р., згідно якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2216,00 грн. Сума самостійно визначеного податкового зобов'язання підприємством не сплачена;
- № НОМЕР_4 від 16.07.2015 р., згідно якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 1882,00 грн. Сума самостійно визначеного податкового зобов'язання підприємством не сплачена.
Крім того, за відповідачем обліковується податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, який виник на підставі податкових розрахунків:
- № НОМЕР_5 від 23.01.2015 р., згідно якого підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з рентної плати, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 3141,60 грн. Сума самостійно визначеного податкового зобов'язання підприємством не сплачена;
- № НОМЕР_6 від 12.05.2015 р., згідно якого підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з рентної плати, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2212,70 грн. Сума самостійно визначеного податкового зобов'язання підприємством не сплачена;
- № НОМЕР_7 від 20.07.2015 р., згідно якого підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання з рентної плати, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2281,60 грн. Сума самостійно визначеного податкового зобов'язання підприємством не сплачена.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку із наявною заборгованістю та на підставі картки особового рахунку платника податків (а.с. 19, 23), податковим органом прийнято податкову вимогу № 1554-25 від 02.10.2014 р. на суму 4184,20 грн. Зазначена податкова вимога була надіслана на адресу відповідача, яка відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана 21.10.2014 року (а.с. 24). Доказів оскарження в судовому або адміністративному порядку вищевказану вимогу суду не надано.
Частиною 42.2 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до пп. 129.1.1. ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня, визначена пп. 129.1.1., п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Таким чином, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, відповідачу була нарахована пеня, яка обліковується згідно витягу з облікової картки у розмірі 1898,62 грн. (а.с. 19, 23).
Стосовно посилань відповідача на те, що податкове зобов'язання нараховано за період часу, коли договір про надання послуг по водопостачанню було визнано не дійсним рішенням Господарського суду Донецької області, суд не приймає до уваги, оскільки жодних доказів про визнання недійсним вказаного договору суду не надано і наявна заборгованість підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с. 19,23).
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як зазначено у п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-АО» про стягнення податкового боргу у розмірі 17 616,19 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих підприємство.
Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-АО» про стягнення податкового боргу у розмірі 17 616,19 грн. за рахунок коштів, що перебувають на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків - задовольнити.
Стягнути з банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Квант-АО» податковий борг у розмірі 17 616 (сімнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 19 копійки.
Постанову прийнято в порядку письмового провадження 03 листопада 2015 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Грищенко Є.І.