09 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3211/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Бубенець Т.А.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішення про відмову в видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов»язання видати свідоцтво платника єдиного податку, -
3 березня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська про скасування рішення про відмову в видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов»язання видати свідоцтво платника єдиного податку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку на підставі пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, згідно якого не можуть бути платниками єдиного податку суб»єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію, дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов із зазначених в ньому підстав та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про відмову в видачі свідоцтва платника єдиного податку № 1757/10/17-226 від 26.01.2012 року.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, заперечення проти позову залучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
13.01.12 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, де у п.10 «Обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005» зазначила наступні види діяльності: 52.48.2. Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами.
51.18.0. Посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами.
Листом № 1757/10/17-226 від 26.01.2012 року ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби повідомила заявника, що на підставі пп.299.9 ст. 299 Податкового кодексу України відсутні законні підстави для видачі свідоцтва платника єдиного податку у зв'язку з невідповідністю суб'єкта господарювання вимогам ст. 291 Податкового кодексу України, зокрема в п. 10 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування обраний вид діяльності, який не може здійснюватись суб'єктами господарювання -платниками єдиного податку.
Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Підпунктом «5» пункту 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України) передбачено, що у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування зазначаються такі обов'язкові відомості:
- обрані фізичною особою - підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - також види товару (продукції), що нею виробляються.
Відповідно до пп.299.9 ст. 299 ПК України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
Підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 ст. 291 ПК України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
При цьому КВЕД ДК 009:2005 не містить такого виду діяльності, як «видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення», а містить дані види діяльності окремо:
13.20.0. Добування руд кольорових металів (включає, зокрема, добування дорогоцінних металів: золота, срібла, платини).
14.50.0 Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань (включає добування підземним та відкритим способом мінералів та матеріалів, не віднесених до інших групувань, зокрема, дорогоцінного каміння).
27.41.0. Виробництво дорогоцінних металів.
51.52.4. Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами, тощо.
Таким чином, види діяльності, які не можуть здійснювати платники єдиного податку згідно пп. 291.5.1 пункту 291.5 ст. 291 ПК України, окремо передбачені КВЕД ДК 009:2005. Позивачем же у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрано вид діяльності «52.48.2. Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами», що не відповідає виду діяльності, який не можуть здійснювати платники єдиного податку згідно пп. 291.5.1 пункту 291.5 ст. 291 ПК України -«видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення».
При цьому КВЕД ДК 009:2005 містить вид діяльності 36.22.0. Виробництво ювелірних виробів (який включає, зокрема, виробництво обробленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, включаючи оброблення каміння промислового призначення, а також штучного та відновленого дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння; виробництво ювелірних виробів із дорогоцінних та недорогоцінних металів, плакованих дорогоцінними металами, з дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння, з дорогоцінних металів у сполученні із дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням або з іншими матеріалами).
З аналізу вищевказаної позиції (36.22.0) випливає, що КВЕД ДК 009:2005 розділяє такі види діяльності, як виробництво дорогоцінних металів (дорогоцінного каміння) та виробництво ювелірних виробів і, як наслідок, розділяє поняття дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та ювелірних виробів.
Разом з тим, суд вбачає, що зазначені вище норми Податкового кодексу України дають підстави для подвійного (неоднозначного) трактування норм в частині розмежування вищевказаних видів діяльності. З огляду на це, суд додатково приймає до уваги положення п.56.21 ст.56 ПК України, відповідно до якого, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином, враховуючи те, що позивач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрав вид діяльності за КВЕД ДК 009:2005 - 52.48.2. Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, - що не є видобутком, виробництвом, реалізацією дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (видом діяльності, який не можуть здійснювати платники єдиного податку згідно пп. 291.5.1 пункту 291.5 ст. 291 ПК України), враховуючи те, що КВЕД ДК 009:2005 розділяє поняття дорогоцінних металів (дорогоцінного каміння) та ювелірних виробів, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, оформлене у вигляді листа № 1757/10/17-226 від 26.01.2012 року, підлягає скасуванню.
Враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, відповідно до якого у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, оформлене у вигляді листа № 1757/10/17-226 від 26.01.2012 року, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
А враховуючи те, що інших підстав для відмови у видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку за наслідками розгляду його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, окрім того, що ним обраний вид діяльності, який не може здійснюватись суб'єктами господарювання -платниками єдиного податку, ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у листі № 1757/10/17-226 від 26.01.2012 року не зазначила, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та про їх задоволення.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідач правомірність прийнятого рішення належним чином не довів, враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішення про відмову в видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов»язання видати свідоцтво платника єдиного податку - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про відмову в видачі свідоцтва платника єдиного податку № 1757/10/17-226 від 26.01.2012 року.
Зобов»язати Державну податкову інспекцію в Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої нею заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 13.01.12 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ( фактична адреса: АДРЕСА_1) витрати по оплаті судового збору в сумі 32,19 (тридцять дві грн. 19 коп.)
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_4