27 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/1434/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участю:
представника позивача представників відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 - депутата Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_6 - прокурора м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18.01.2012 року надійшов позов ОСОБА_5 -депутата Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність, прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_6, яка полягає у не розгляді депутатського звернення № 653 від 29.12.2011 року і ненадання на нього відповіді;
- зобов'язати прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_6, розглянути депутатське звернення №653 від 29.12.2011 року та надати письмову відповідь про результати розгляду цього депутатського звернення та вжити заходи щодо порушених в ньому питань;
- стягнути з прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_6 судові витрати на момент проголошення судового рішення у цій справі.
В обґрунтування позову, представник позивача зазначив, що протягом 10 робочих днів після отримання запиту на депутатське звернення, відповідач повинен був надати відповідь заявнику відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», що не було виконано останнім, в результаті чого, відбулося порушення прав та законних інтересів позивача.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що дупутатське звернення ОСОБА_5 № 653 від 29.12.2011 року було розглянуто в порядку та у строки, встановлені ч. 2 ст. 13 Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», відповідь своєчасно була направлена ОСОБА_5 простим листом, у зв'язку з чим, доводи позивача вважає необґрунтованими та недоведеними.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне.
До прокуратури м. Дніпродзержинська 29 грудня 2011 року надійшло депутатське звернення ОСОБА_5 від 29.12.2011 року за вих. № 653, яке зареєстровано в Книзі реєстрації скарг громадян № 47 прокуратури м. Дніпродзержинська за № 1393 (з прийому), згідно з яким, останній просив:
- поставити питання перед Дніпродзержинською міською територіально виборчою комісією про призначення проміжних виборів депутата Дніпродзержинської міської ради одномандатному мажоритарному окрузі, в якому балотувалась ОСОБА_7;
- вжити заходів прокурорського реагування для того, щоб ОСОБА_7 не брала участь в роботі органів місцевого самоврядування м. Дніпродзержинська у якості депутата Дніпродзержинської міської ради;
- притягнути до відповідальності ОСОБА_7 за розкрадання бюджетних коштів, протиправно отриманих від розповсюджувачів зовнішньої реклами;
- принести протест на рішення Дніпродзержинської міської ради від 28.12.2011 року «Про затвердження порядку оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у м. Дніпродзержинську»;
- у 10-денний термін повідомити про прийняте за цим зверненням рішення.
Відповідачем 04.01.2012 року за вих. №282 с - 07 була надана відповідь ОСОБА_5 на депутатське звернення від 29.12.2011 року №653, що підтверджується копією самої відповіді та копію Книги обліку відповідей на звернення громадян, відправлених поштою за № 14, копії яких, містяться в матеріалах справи.
27.01.2012 року в судовому засіданні, представник відповідача повторно надав письмову відповідь (№ 282 с - 07 від 04.01.2012 року) на депутатське звернення ОСОБА_5, копія якої, долучена до матеріалів справи разом з копією Книги обліку відповідей на звернення громадян, відправлених поштою за № 14 та копією Книги № 47 реєстрації скарг громадян за № 1393. Крім того, представник відповідача зазначив, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», строк надання відповіді спливав би 29.01.2012 року, цей день припадає на вихідний день, тобто, останнім днем надання відповіді позивачу, є 30.01.2012р., проте, позивач звернувся до суду 18.01.2012 року, тобто, передчасно.
Представник позивача зазначив, що відповіді на депутатське звернення, позивач поштою не отримував, а журнал вихідної кореспонденції, не є належним доказом їх направлення.
Також, представник позивача не погодився з тим, що відповідь була підготовлена у строк, встановлений Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».
Суд, надаючи оцінку доводам представників сторін, зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», при здійсненні депутатських повноважень, депутат місцевої ради має право: на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; на невідкладний прийом; вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також, керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Частиною 2 статті 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також, керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки, дати йому відповідь не пізніш, як у місячний строк.
З дослідження письмових матеріалів, щодо питань, з якими депутат звернувся в своєму депутатському зверненні від 29.12.2011р., вбачається, що для повного з'ясування всіх обставин та надання вмотивованої відповіді відповідачем, необхідний строк до 30 днів, а відповідач сам визначає, який строк йому потрібен для надання відповіді. Обмежувати відповідача в цьому, позивач не має права відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», де вказано, що зазначені у законі особи, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене питання у зверненні та надати відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки, дати відповідь не пізніш, як у місячний строк.
З аналізу вищезазначеного, вбачається, що відповідь на депутатське звернення, яку просив надати позивач у депутатському зверненні від 29.12.2011 року №653, надана вчасно, а саме, в 10 - денний термін, що дає підстави дійти висновку про правомірність розгляду відповідачем депутатського звернення в порядку, визначеним ч. 2 ст. 13 Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено завдання адміністративного судочинства щодо захисту прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
На підставі ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо судового збору, суд зазначає наступне, відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Тобто, здійснені позивачем документально підтвердженні судові витрати в розмірі 32 грн. 19 коп., не повертаються.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку, що заявлений позов, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу аміністративного судочинства України суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 - депутата Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_6 - прокурора м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1