Справа № 146/1354/15-к
"09" листопада 2015 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль в приміщенні суду кримінальне провадження № 1-кп/146/133/15, що зареєстроване в ЄРДР 11.09.2015 року за № 12015020290000344 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вітрівка Ямпільського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, не є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
10 вересня 2015 року біля 22:00 години ОСОБА_4 , перебуваючи на території саду в с. Ракова Томашпільського району Вінницької області, який на праві оренди належить ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», смт. Томашпіль Томашпільського району Вінницької області, із корисливих спонукань, з метою таємного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, викрав з різних дерев плоди яблук сорту «Джонатан» та «Ранет Симиренка» загальна вага яких становить 180 кг, вартістю 5 грн за 1 кг, чим завдав ТОВ «АК «Зелена долина» матеріальної шкоди на загальну суму 900 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому і вважає, як і інші учасники судового розгляду за можливе при дослідженні доказів по справі обмежитись його допитом. З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню визначити допитом обвинуваченого.
По суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 пояснив, що 10.09.2015 року він своїм автомобілем вивозив сміття на сміттєзвалище. Повертаючись додому та проїжджаючи біля яблуневого саду, що розташований між с. Ракова та с. Яришівка Томашпільського району Вінницької області він вирішив заїхати на нарвати додому яблук. Перебуваючи в саду та збираючи яблука він побачив як неподалік нього зупинився автомобіль, а згодом ще один. З вказаних автомобілів вийшло двоє чоловіків, які повідомили йому, що даний сад охороняється та перебуває в оренді ТОВ «АК «Зелена долина». Тоді один із чоловіків сів до свого автомобіля та поїхав, а через деякий час повернувся з працівниками міліції.
Представник ТОВ «АК «Зелена долина» ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд даного кримінального провадження у його відсутність. Претензій до обвинуваченого ні матеріального, ні морального характеру не має. При призначенні міри покарання ОСОБА_4 покладається на думку суду.
Дії ОСОБА_4 державним обвинуваченням вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, судимостей немає, компрометуючі матеріали відсутні, на диспансерному психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого суд вважає, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановленні.
При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.
При цьому суд також враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, відомостей щодо особи обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним злочину, розмір завданих збитків, позицію державного обвинувача та представника потерпілого щодо міри покарання обвинуваченому, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 не представляє підвищену суспільну небезпеку та його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, і тому йому необхідно призначити покарання у виді штрафу, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме: автомобіль марки «Вольво 760», державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом до нього, державний номерний знак НОМЕР_2 , який визнаний та приєднаний до матеріалів кримінального провадження № 12015020290000344 від 11.09.2015 року в якості речового доказу, який передано під зберігальну розписку власнику ОСОБА_4 - передати за належністю власнику; 180 кг яблук, які визнані та приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12015020290000344 від 11.09.2015 року в якості речового доказу, які передано під зберігальну розписку представникам ТОВ «АК «Зелена долина» - передати ТОВ «АК «Зелена долина».
Підстав для застосування запобіжних заходів, передбачених ст.ст. 176, 177 КПК України суд не вбачає.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень).
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.
Речові докази у справі, а саме: автомобіль марки «Вольво 760», державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом до нього, державний номерний знак НОМЕР_2 , який визнаний та приєднаний до матеріалів кримінального провадження № 12015020290000344 від 11.09.2015 року в якості речового доказу, який передано під зберігальну розписку власнику ОСОБА_4 - передати за належністю власнику; 180 кг яблук, які визнані та приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12015020290000344 від 11.09.2015 року в якості речового доказу, які передано під зберігальну розписку представникам ТОВ «АК «Зелена долина» - передати ТОВ «АК «Зелена долина».
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Томашпільський районний суд Вінницької області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1