Справа № 214/6951/15-к
1-кп/214/650/15
06 листопада 2015 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12015040750002163 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, маючого на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого в Криворізькому локомотивному депо електрогазозварювальником, зареєстрованого та мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
29.07.2015 приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де він мешкає спільно зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклої сварки з потерпілою ОСОБА_6 , з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, в спальній кімнаті квартири умисно завдав потерпілій ОСОБА_6 , яка в той момент знаходилася в положенні лежачи на підлозі, приблизно 5 ударів підошвою ноги в ділянку тулубу з лівого боку, тим самим спричиняючи потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми животу, яка супроводжувалась розривом селезінки, що викликало субкапсулярну гематому з послідуючим вилученням селезінки при хірургічному втручанні, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1650 від 17.08.2015 за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України за ознаками: умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав в повному обсязі та пояснив, що повернувшись ввечері з роботи додому, почалася сварка з колишньою дружиною, в результаті якої вдарив жінку, а потім вона пішла до сестри, а він залишився вдома. В своїх діях розкаюється, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Призначаючи покарання суд, відповідно до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому є - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України (Т. 2 а.с. 52).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховуючи ступінь тяжкості скоєного правопорушення, особистість обвинуваченого, який за місцем мешкання та місцем роботи характеризується з позитивної сторони (Т. 2 а.с. 50, 51), раніше не судимий (Т. 2 а.с. 54), на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував та не перебуває (Т. 2 а.с. 52, 53).
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі, однак із застосуванням ст. 75 КК України, без ізоляції від суспільства, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи із всіх встановлених по справі обставин, керуючись ст. 75 КК України, суд вважає за доцільне встановити обвинуваченому ОСОБА_3 випробувальний термін, при цьому покласти на останнього обов'язки передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено.
Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Потерпілою цивільного позову не заявлено, однак за нею зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком законної чинності.
Потерпілою цивільного позову не заявлено, однак за нею зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Апеляційні скарги можуть бути подані протягом 30 днів з дня проголошення вироку до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1