Справа № 159/5437/15-ц
Провадження № 2/159/1574/15
м. Ковель 09 листопада 2015 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
за участю секретаря Гусар Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі з 16.09.2007 року від якого сторони мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач стверджує, що відповідач не виконує свої батьківські обов'язки по матеріальному утриманні дітей, хоча має нерегулярний, мінливий заробіток. Діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні.
Враховуючи викладене, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі, а саме в розмірі по 1000 грн. на двох дітей щомісячно, починаючи із дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, однак подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача та з'ясувавши обставини справи, вважає, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб, виданого 16.09.2007 року Виконавчим комітетом Білинської сільської ради Ковельського району Волинської області, сторони зареєстрували шлюб 16.09.2007 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 7.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до с. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Неповнолітні діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні, що фактично визнав відповідач, подавши заяву про визнання позову.
Як ствердила ОСОБА_1 в позовній заяві, відповідач має сталий місячний дохід, однак доказів цього суду не надала, а тому суд вважає, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід.
Таким чином вбачаються підстави для стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі.
Відповідач має вік 36 роки, не має інвалідності, не подав докази існування обставин, які істотно обмежують його працездатність, докази існування у нього зобов'язань по утриманню інших осіб, докази існування інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі по 1000 грн. на двох дітей щомісячно.
Такий розмір аліментів, зважаючи на необхідності участі обох батьків в утриманні дітей, буде повністю забезпечувати нормальні матеріальні та побутові потреби дітей.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 гривень на двох дітей щомісячно, починаючи з дня подачі заяви - з 10.10.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Крім цього, з ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 174, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1000 (тисяча) гривень 00 копійок на двох дітей щомісячно, починаючи з 20.10.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 487 (чотириста вісімдесят сім ) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні при її оголошенні - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: П. Ю. Бойчук