"19" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/17527/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Харківхутротехнологія»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012
у справі № 2а-14883/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Харківхутротехнологія»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ ВП «Харківхутротехнологія» звернулося до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 04.08.2004 № 966-262-5971/0 та № 965-262-5970/0.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 позов задоволено повністю.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовлено.
ТОВ ВП «Харківхутротехнологія» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: п.п. 2.10, 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою Міністерством юстиції України від 13.01.2005 за № 40/10320, ст.ст. 227, 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова проведено комплексну документальну перевірку, за результатами якої складено акт від 02.08.2004 № 275/26-222/286. Цим актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 2.10, 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення).
На підставі акта перевірки складено:
- податкове повідомлення-рішення від 04.08.2004 № 966-262-5971/0 про застосування до позивача відповідно до абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30000 грн. за несвоєчасне оприбуткування отриманих готівкових коштів в загальній сумі 6000 грн. на підставі чеків від 17.06.2004 КЄ 5693196 та від 18.06.2004 КЄ 5693197. Вчинення позивачем вказаних порушень податковий орган пов'язує з відсутністю відповідних записів у касовій книзі та неналежним оформленням прибуткових касових ордерів;
- податкове повідомлення-рішення від 04.08.2004 № 966-262-5970/0 про застосування до позивача на підставі абз. 2 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 9151,96 грн. за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі. Вчинення позивачем вказаних порушень податковий орган пов'язує з неналежним оформленням видачі готівкових коштів з каси.
Висновки відповідача обґрунтовані тим, що засвідчені директором ОСОБА_2 копії первинних документів щодо оприбуткування готівки -прибуткових касових ордерів від 17.06.2004 № 18, від 18.06.2004 № 19 та щодо видачі готівки з каси - видаткових касових ордерів від 17.06.2004 № 20, від 18.06.2004 № 21, платіжних відомостей від 10.06.2004 № 9 та № 10 не містять підпису директора позивача - ОСОБА_2
З метою з'ясування обставин у справі, що мають значення для справи, судом першої інстанцій було призначено:
- судово-почеркознавчу експертизу, відповідно до висновку якої від 31.03.2011 № 1694 підписи від імені ОСОБА_2 - директора підприємства в наданих відповідачем копіях видаткових накладних від 03.06.2004 № 17 та від 04.06.2004 № 18 і платіжних відомостях від 10.06.2004 № 9 та № 10 в рядку «Копія вірна … ОСОБА_2.» виконані не ОСОБА_2;
- судово-технічну експертизу, відповідно до висновку якої від 05.04.2011 № 1695 в оригіналах документів - видаткових накладних від 03.06.2004 № 17 та від 04.06.2004 № 18 та платіжних відомостях від 10.06.2004 № 9 та № 10, а також у наданих відповідачем копіях цих документів які-небудь зміни (підчистка, заклеювання, переклеювання літер або цифр, травлення) не проводилась.
При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указу № 436/95) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб усіх форм власності застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Оприбуткування готівки визначено у п. 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення), як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до абзаців 1-3 п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що готівкові кошти, що фактично надходять до кас підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами, повинні у день їх одержання в повній сумі оприбутковуватися шляхом здійснення відповідних записів у касовій книзі.
В результаті дослідження наданих позивачем первинних документів судом першої інстанції достовірно встановлено, що готівкові кошти в загальній сумі 6000 грн., що надійшли до каси на підставі чеків чекових книжок від 17.06.2004 КЄ 5693196 та від 18.06.2004 КЄ 5693197, своєчасно та в повній сумі оприбутковано шляхом оформлення прибуткових касових ордерів від 17.06.2004 № 18 та від 18.06.2004 № 19 та здійснення відповідних записів у касовій книзі форми № КО-4. Вказані первинні документи, надані суду позивачем, містять підписи директора ОСОБА_2
Відповідно до абз. 2 п. 1. Указу № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, зокрема за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Згідно з пунктом 2.8 глави 2 Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Згідно з абз. 1 п. 3.4 Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, висновки податкового органу про перевищення встановленого ліміту готівки у касі ґрунтуються на тому, що при розрахунку залишку готівки у касі відповідачем враховувалася сума виданої готівки на підставі видаткових ордерів від 17.06.2004 № 20 та від 18.06.2004 № 21 та платіжних відомостей від 10.06.2004 № 9 та № 10. Копії вказаних первинних документів не містять підпису директора позивача - ОСОБА_2, у зв'язку з чим, податковим орган вказує на відсутність підстав вважати готівку за вказаними видатковими ордерами виданою у розумінні абз. 1 п. 3.4 Положення.
Судом першої інстанції на підставі наданих позивачем видаткових касових ордерів від 17.06.2004 № 20, від 18.06.2004 № 21 та платіжних відомостей від 10.06.2004 № 9, № 10 встановлено, що видача готівкових коштів з каси проведена у відповідності до вимог абз. 1 п. 3.4 Положення. Вказані первинні документи містять підпис директора позивача - ОСОБА_2
В основу висновків щодо неналежного оформлення позивачем прибуткових та видаткових касових ордерів судом апеляційної інстанції покладено висновки судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз, згідно з якими в результаті дослідження наданих відповідачем первинних документів встановлено те, що вчинені на них підписи від імені ОСОБА_2 виконані не ОСОБА_2, та те, що вони не містять будь-яких змін (підчисток, заклеювань тощо).
Податковим органом не надано судам попередніх інстанцій доказів, які б свідчили про те, що надані позивачем в підтвердження факту оприбуткування готівкових коштів та оформлення видачі готівки з каси первинні документи є підробленими (наприклад, вирок у кримінальній справі за фактом вчинення злочину щодо підроблення документів, службового підроблення тощо), або інших доказів, які б вказували на наявність підстав вважати вказані документи такими, що позбавлені сили касових документів.
В силу вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у даній справі про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це правило означає, що податковий орган повинен доводити передбаченими процесуальним законом засобами доказування ті обставини, які покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення. Водночас, якщо платник податків не згоден з доводами податкового органу, він може їх спростовувати. Це випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 вказаного Кодексу, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її заперечення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що посилання податкового органу на неоприбуткування готівкових коштів у касі та перевищення встановленого ліміту коштів у касі, які мотивовані лише висновками експертиз за результатами дослідження первинних документів, наданих відповідачем, є необґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції не спростував встановлених судом першої інстанції в результаті дослідження та оцінки доказів в їх сукупності - первинних документів, обставин щодо факту оприбуткування готівкових коштів та видачі готівки з каси, та дійшов помилкового висновку про порушення позивачем касової дисципліни.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства «Харківхутротехнологія» задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун