27 жовтня 2015 року м. Київ К/800/40149/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Сіроша М.В.
Юрченко В.П.
при секретарі судового засідання: Чайці О.С.,
розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС
на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року
та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року
по справі № 805/6264/14
за позовом Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС , Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області
про стягнення суми надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, -
Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» звернулось до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС , Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 28097066,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем впродовж 2013 року здійснена попередня (авансова) сплата податку на прибуток на суму 37088182,00 грн.
З актів звірки розрахунків платника з бюджету за період з 1 січня 2014 року до 19 березня 2014 року №1007-20 від 20 березня 2014 року та за період з 1 січня 2015 року по 31 липня 2015 року №5344-20 від 8 серпня 2015 року, складеного та підписаного інспектором органу ДПС та бухгалтером підприємства вбачається, що позитивне сальдо розрахунків позивача з бюджету на 19 березня 2014 року складає 28097066,00 грн., на 31 липня 2015 року - 28853850,00 та розбіжностей немає.
Згідно інформаційної довідки від 11 серпня 2015 року податкового органу, переплата Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Азовзагальмаш» складає 28853850,00 грн.
Позивачем на адресу податкового органу поданий лист від 24 березня 2014 року за №51 з проханням повернути надміру сплачену суму грошових зобов'язань у сумі 28097066,00 грн. у вигляді авансових внесків податку на прибуток за 2013 рік.
У відповідь податковим органом запропоновано належну позивачу переплату скерувати в рахунок майбутніх податкових зобов'язань, що призвело до звернення позивача до суду.
Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Абзацом 1 та 4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань регулюються статтею 43 Податкового кодексу України.
Так, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Порядок повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання встановлено Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним Наказом Міністерства доходів і зборів № 882/1188 від 30.12.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923 (далі - Порядок).
Відповідно до п.5 та п.6 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої сум Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1. Пунктом 10 Порядку визначено, що на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.
В порушення наведених положень порядку податковий орган не виконав покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, враховуючи наявність існуючої переплати позивачем коштів з податку на прибуток в сумі 28097066,00 грн., факт наявності якої не заперечується та підтверджується податковим органом, виходячи з того, що податковий орган в порушення вимог діючого законодавства, не надав до Головного управління Державної казначейської служби відповідного висновку про повернення позивачу надмірно сплачених коштів, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року по справі № 805/6264/14 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписСірош М.В.
підписЮрченко В.П.
Ухвала складена у повному обсязі 30.10.2015 р.