21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/13639/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Іваненко Я.Л.,
Кобилянського М.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року в справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання призначити пенсії,
У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що з 19 грудня 1989 року по 27 жовтня 1999 року була зайнята повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах. 23 березня 2012 року звернулася до управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області із заявою про призначення пенсії, проте у зв'язку з не підтвердженням стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, її не було призначено.
Просила суд визнати неправомірною бездіяльність відповідачів щодо не призначення пенсії з підстав відсутності пільгового стажу, зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тетіївському районі Київської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 14 липня 2012 року.
Також просила поновити строк звернення до суду, у обґрунтування причин пропуску якого зазначала, що з рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області від 02 квітня 2012 року №662 ознайомилася після отримання його копії 03 грудня 2014 року.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
У касаційній скарзі посилаючись на порушення судами норм процесуального права, позивач ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи для продовження розгляду.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу було відомо у 2012 році, проте до суду вона звернулася у січні 2015 року, тобто з пропуском встановленого строку та не надала доказів щодо поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач просила зобов'язати відповідача призначити пенсію на пільгових умовах. Суди це питання не досліджували й не встановили наявність чи відсутність у позивача права на призначення пенсії за списком № 2.
І вже залежно від обґрунтованості позовних вимог судам слід вирішувати питання щодо строку, в межах якого може підлягати захисту порушене право, якщо таке буде встановлено.
Таким чином рішення судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду неможна визнати такими, що відповідають вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України й підлягають скасуванню.
Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 26 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін Я.Л. Іваненко М.Г. Кобилянський