"04" листопада 2015 р. м. Київ К/800/21518/15
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогран»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року
у справі № П/811/803/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогран» (далі - позивач, ТОВ «Агрогран»)
до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, Новоукраїнська ОДПІ)
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «Агрогран» звернулось у березні 2014 року до суду з позовом до Новоукраїнської ОДПІ про визнання протиправними дії відповідача по відмові в реєстрації ТОВ «Агрогран» платником фіксованого сільськогосподарського податку та зобов'язання вчинити дії по реєстрації платником фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.2014 року.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 20.02.2014 року для реєстрації статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку позивач подав до Добровеличківського відділення Новоукраїнської ОДПІ відповідні документи. Листом від 04.03.2014 року № 902/10/15-1105 відповідач відмовив ТОВ «Агрогран» у наданні статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку в 2014 році з підстави наявності в позивача станом на 01.01.2014 року податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 23 909,58 гривень та з податку на прибуток у сумі 26 062,50 гривні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з протиправності відмови відповідача в реєстрації ТОВ «Агрогран» платником фіксованого сільськогосподарського податку, оскільки зазначені у відмові про реєстрацію платником фіксованого сільськогосподарського податку суми 23 909,58 гривень та 26 062,50 гривні були неузгодженими з підстав початку позивачем адміністративного оскарження прийнятих на підставі акту позапланової виїзної перевірки податкового повідомлення-рішення № 0000192200 від 22.08.2013 року, яким ТОВ «Агрогран» було збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 16 680,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 7230,00 гривень та податкового повідомлення-рішення № 0000182200 від 22.08.2013 року, яким ТОВ «Агрогран» було збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 20 850,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 5212,50 гривень. Такі висновки суду першої інстанції мотивовані тим, що після отримання вказаних податкових повідомлень-рішень ТОВ «Агрогран» розпочало процедуру адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, пройшовши відповідно до вимог п. 55.1. ст. 55, п. 56.3. ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень, оскаржив їх згідно п. 56.19. ст. 56 ПК України до Кіровоградського окружного адміністративного суду, тому у відповідності до п. 56.18. ст. 56 ПК України грошове зобов'язання за вказаними рішеннями контролюючого органу вважалося неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року позовні вимоги ТОВ «Агрогран» були задоволені, податкові повідомлення-рішення № 0000192200 та № 0000182200 від 22.08.2013 року було визнано протиправними та скасовані.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки встановленим є факт того, що на день подання позивачем до Добровеличківського відділення Новоукраїнської ОДПІ документів для реєстрації статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку, тобто 20.02.2014 року, в реєстрі податкових повідомлень-рішень, який ведеться у відповідності до затвердженого наказом Мінфіну України від 28.11.2012 року № 1236 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень» була відсутня інформація про оскарження позивачем до суду податкових повідомлень-рішень № 0000192200 та № 0000182200 від 22.08.2013 року, яка вносить до реєстру лише на підставі ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у адміністративній справі за позовом ТОВ «Агрогран» податкових повідомлень-рішень № 0000192200 та № 0000182200 від 22.08.2013 року. Матеріали справи не містять доказів про направлення в адресу відповідача ухвали суду про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ТОВ «Агрогран» щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000192200 та № 0000182200 від 22.08.2013 року, а листування самого позивача з податковим органом щодо подання до суду позову не підміняє ухвали суду, оскільки не може слугувати підставою для виведення з реєстру податкових повідомлень-рішень відповідної інформації щодо позивача, наявність якої і стала підставою для відмови у наданні ТОВ «Агрогран» статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку в 2014 році.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками апеляційного суду, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 301.1 ст. 301 ПК України платниками податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до пп. 301.6.3 п. 301.6 ст. 301 ПК України не може бути зареєстрований як платник податку суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.05.2013 року, за результатами якої було складено акт перевірки та прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013 року № 0000192200, яким позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 16 680,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 7230,00 гривень та № 0000182200, яким позивачу було збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 20 850,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 5212,50 гривень.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що після отримання вказаних податкових повідомлень-рішень позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.
ТОВ «Агрогран», пройшовши дворівневу процедуру адміністративного оскарження рішень, 18.12.2013 року отримало від Міністерства доходів і зборів України рішення про результати розгляду скарги. Не погодившись з рішенням Міністерства доходів і зборів України позивач 27.12.2013 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень.
27.02.2014 року постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовні вимоги ТОВ «Агрогран» задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.08.2013 року № 0000192200 та № 0000182200.
Відповідно до п. 55.1. ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Згідно п. 56.3. ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до п. 56.19. ст. 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що суми 23 909,58 гривень та 26 062,50 гривні, які зазначені у відмові про реєстрацію ТОВ «Агрогран» платником фіксованого сільськогосподарського податку є неузгодженими з моменту початку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень до моменту набрання рішенням суду законної сили, а відтак відмова відповідача в реєстрації ТОВ «Агрогран» платником фіксованого сільськогосподарського податку є протиправною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо відмови в реєстрації ТОВ «Агрогран» платником фіксованого сільськогосподарського податку.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Зважаючи на викладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогран» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 року у справі № П/811/803/14 - скасувати.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі № П/811/803/14 - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: М.І. Костенко
І.В. Приходько