04 листопада 2015 року м. Київ К/800/41002/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
Приходько І.В.
Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,
за участю представників сторін: від позивача - Осадчий І.М.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 р.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 р.
у справі № 804/14179/14
за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
про стягнення заборгованості, -
У вересні 2014 року Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач, Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - відповідач, ФО-П ОСОБА_5), в якому просила суд стягнути з відповідача на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 555 858,47 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 р., адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з ФО-П ОСОБА_5 на користь держави кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 555 858,47 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог податковому органу відмовити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи належним чином був повідомлений, заперечення на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 10.12.2012 р. по 28.12.2012 р., на підставі направлень від 10.12.2012 р. № № 1072, від 21.12.2012 р. № 1085, наказів від 26.11.2012 р. № 1085, від 19.12.2012 р. № 1211, від 21.12.2012 р. № 1214, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення планових документальних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2012 року, посадовою особою Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська була проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФО-П ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 08.01.2013 р. № 45/17-2/НОМЕР_1 та встановлено порушення відповідачем, зокрема, вимог: - підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 44.1 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 286 239 грн.; - статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у сумі 206 530,22 грн.
На підставі вказаного акту перевірки позивачем 31.01.2013 р. винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000101711, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 318 938,20 грн.; № 0000081711, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 238 477,27 грн.; № 0000071711, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 510 грн.; № 0000111711, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 510 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 31.01.2013 р.
Податкові повідомлення-рішення від 31.01.2013 р. № 0000101711 та № 0000081711 оскаржувались відповідачем у судовому порядку.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2013 р. у справі № 804/3351/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 р., в задоволенні адміністративного позову ФО-П ОСОБА_5 про скасування податкових повідомлень рішень відмовлено.
Отже, сума зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 31.01.2013 р. № 0000101711 та № 0000081711 є узгодженою.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як зазначалося вище, сума заборгованості відповідача не сплачена і складає 555 858,47 грн.
Таким чином, враховуючи факт наявності податкового боргу відповідача, який виник через несплату узгоджених грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 31.01.2013 р. № 0000101711, № 0000081711, та за відсутності добровільного погашення заборгованості, з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог податкового органу.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, отже, відсутні підстави для її задоволення.
З урахуванням викладеного, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 р. у справі № 804/14179/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько
Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова
(підпис) М.І. Костенко