29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/9655/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Розваляєвої Т.С.
Маслія В.І.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Чорноморської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі №2а-8505/12/0170/30 за позовом ОСОБА_4 до Чорноморської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, третя особа: Відділ Держкомзему у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим про спонукання до виконання певних дій,
У серпні 2012 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Чорноморської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, третя особа: Відділ Держкомзему у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Чорноморської районної державної адміністрації;
- визнати за ОСОБА_4 право на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтованою площею 2,0 га для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту Далеківської сільської ради у районі «Бурнель» для передачі у власність для особистого селянського господарства;
- зобов'язати Чорноморську районну державну адміністрацію Автономної Республіки Крим розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, орієнтованою площею 2,0 га для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населеного пункту Далеківської сільської ради у районі «Бурнель» для передачі у власність для особистого селянського господарства і прийняти рішення у формі розпорядження.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначила, що відповідач порушив норми діючого законодавства, зокрема, ч.1 ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ч.6-7 статті 118 Земельного кодексу України) та не надав рішення про результати розгляду клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проектної документації по відводу земельної ділянки площею 2,0 га за межами населених пунктів Далеківської сільради у районі «Бурнель» у відповідній формі.
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Зобов'язано Чорноморську районну державну адміністрацію АР Крим розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтованою площею 2,0 га, розташованої у північно-західному районі с. Володимирівка Далеківської сільради для передачі у власність для особистого селянського господарства з прийняттям відповідного розпорядження. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, Чорноморська районна державна адміністрація Автономної Республіки Крим звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що при прийнятті зазначеного судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.05.2012 р. позивачка звернулась до Чорноморської районної державної адміністрації із клопотанням (заявою) про надання їй у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га із земель резервного фонду колишнього КСП «Дальний», та відповідно надання їй дозволу на розробку проекту відведення цієї земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів Далеківської сільської ради Чорноморського району АР Крим, у районі «Бурнель». До клопотання позивач надав оглядову схему місця розташування земельної ділянки, яку вона бажає отримати у власність.
Відповідач розглянув клопотання позивача, про що надав відповідь листом за №02-14/1850 від 15.06.2012 р. про неможливість прийняття розпорядження на розробку проекту землеустрою із посиланням на ст.90 Водного кодексу України.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову з тих підстав, що розпорядження про відмову у наданні земельної ділянки державною адміністрацією не приймається, оскільки Земельним кодексом України це не передбачено, у цьому разі Кодексом передбачено надання мотивованої відмови у наданні земельної ділянки.
Між тим, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що відповідач отримавши заяву особи, зацікавленої в отриманні земельної ділянки у власність, повинен розглянути її та прийняти за результатом розгляду відповідне рішення, яке викладається у формі розпорядження.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок суду апеляційного інстанції про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.
В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до розмежування земель державної і комунальної власності, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно з п.«а» ч.1 ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Згідно з п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до Закону.
Відповідно до положень ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Отже, зі змісту наведених правових положень вбачається, що Чорноморська районна державна адміністрація АРК за результатами розгляду заяви ОСОБА_4 повинна була прийняти розпорядження про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні.
Крім того, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України чітко визначено перелік підстав, які можуть бути покладені у висновок щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, разом з тим у відповіді відповідача відсутні встановлені законодавством підстави для відмови.
З огляду на те, що прийняття відповідного розпорядження про надання або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є виключною компетенцією відповідача, судова колегія вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_4 у відповідності до норм чинного законодавства та з дотриманням встановленої процедури.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Чорноморської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: