03 листопада 2015 року м. Київ К/800/44773/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Калініні О.С.
за участю представника відповідача - Стеценка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013
та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2013
у справі № 826/7409/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Атлас»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Атлас» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000031705 від 04.01.2013 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Фондова компанія «Атлас» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.05.2010 по 30.09.2012, складено акт № 1216/22-05/35197671 від 21.12.2012, в якому зафіксовано порушення, зокрема, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 57.1 ст. 57, п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 589 212,83 грн., у тому числі: 2 квартал 2012 року - 3 589 212,83 грн.
В акті перевірки податковим органом зазначено, що податок на доходи фізичних осіб у розмірі 3 589 212,83 грн. із суми інвестиційного прибутку був утриманий та помилково перерахований до місцевих бюджетів м. Дніпропетровська та Харківської області відповідно до договорів купівлі-продажу цінних паперів, укладених з фізичними особами, де ТОВ «Фондова компанія «Атлас» (покупець) торговий агент.
На підставі результатів проведеної перевірки, 04.01.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000031705 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4 486 515,83 грн., в т.ч.: 3 589 212,83 грн. основного платежу та 897 303 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Матеріалами справи встановлено, що в спірному періоді ТОВ «Фондова компанія «Атлас», як професійний торговець цінними паперами, купувало у фізичних осіб прості іменні акції ПАТ «Відрадненське» згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів, при цьому нараховувало, утримувало та сплачувало за рахунок доходів, виплачених фізичним особам - продавцям, відповідні суми податку на доходи фізичних осіб до бюджету за місцем проживання таких фізичних осіб, всього у розмірі 3 589 212,83 грн.
Згідно платіжних доручень утриманий податок з доходів фізичних осіб у розмірі 3 589 212,83 грн. позивач перерахував до бюджету на рахунки підрозділів державної казначейської служби у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, у Жовтневому районі міста Дніпропетровська та Нововодолазького району Харківської області.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що ТОВ «Фондова компанія «Атлас», як податковий агент, виконало податковий обов'язок, а саме сплатило податок на доходи фізичних осіб у повному обсязі та у встановлений законодавством строк - під час виплати оподатковуваного доходу.
Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно з пп. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у підпункті 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).
Як встановлено в судовому порядку, позивач в даному випадку був податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб під час виплати оподатковуваного доходу фізичним особам - продавцям цінних паперів.
Так, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків (ст. 18 ПК України).
Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Відповідно до п. 1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2011 за № 1562/20300, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Згідно з абз. 2, 3 п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до пп. пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 зазначеного Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (пп. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПК України).
Наведені норми Податкового кодексу України визначають, що на податкового агента щодо податку на доходи фізичних осіб покладено обов'язок по нараховуванню, утриманню та сплаті податку до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, під час виплати оподатковуваного доходу; при цьому зарахування утриманого податку відбувається згідно Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пп. в) пп. 168.4.5. п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: в інших випадках - за її податковою адресою.
Відповідно до абз. 4 пп. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170 ПК України запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в підпункті 170.2.8 цього пункту.
Платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України).
Згідно з п. 38.1 ст. 38 зазначеного Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язок платника податку, зокрема податкового агента зі сплати відповідного податку вважається виконаним з моменту сплати в повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань та у встановлений строк.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (ч. 5 ст. 78 БК України).
Відповідно до розділу 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 № 122, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за № 594/6882, єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
Згідно п. 2.1 розділу 2 зазначеного Положення єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Таким чином, всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), незалежно від того, до якого бюджету вони сплачені, в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування податку на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів; тому сплата позивачем податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів за місцем проживання фізичних осіб, а не за своєю податковою адресою, не вплинула на обставини зарахування такого податку та виконання податкового обов'язку щодо сплати податку своєчасно та у повному обсязі, а тому донарахування грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.
Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний