29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/31491/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В. (суддя-доповідач),
Ліпського Д.В.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - ГУ МВС України в м. Києві), Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - Оболонське РУ ГУ МВС України в м. Києві), треті особи - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Коряк В.В., начальник Оболонського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Бондаренко С.В., про скасування наказів про звільнення та поновлення на службі,
У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Оболонського районного управління (далі - відділ БНОН Оболонського РУ). Наказом начальника ГУ МВС України в м. Києві від 11 листопада 2013 року №623 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, у зв'язку з чим 29 листопада 2013 року звільнено в запас за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114), згідно з наказом ГУ МВС України в м. Києві від 29 листопада 2013 року № 903 о/с. Вважаючи своє звільнення незаконним, просив суд визнати незаконними та скасувати накази №623, № 903 о/с, поновити на посаді, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, відшкодувати 20000,00 грн моральної шкоди та 1000,00 грн витрат на оплату юридичних послуг.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року, яку залишено без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут ОВС), Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» та Положення №114. Вказує, що порушення проти нього кримінальної справи не є підставою для звільнення з органів внутрішніх справ, оскільки його вина у цій справі не доведена і вирок у цій справі ще не прийнято. Крім того, на момент винесення наказу від 29 листопада 2013 року № 903 о/с перебував у відпустці.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що з вересня 2001 року ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах, а з 26 листопада 2011 року - на посаді заступника начальника відділу БНОН Оболонського РУ у званні капітана міліції.
Наказом начальника ГУ МВС України в м. Києві від 11 листопада 2013 року №623 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в ігноруванні вимог пункту 3.2.9 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012 року №940 (далі - Інструкція), пункту 4 розділу 3 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року № 155 (далі - Правила поведінки) та статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС, що призвело до виникнення надзвичайної події.
На виконання цього наказу №623, наказом ГУ МВС України в м. Києві від 29 листопада 2013 року № 903 о/с ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення №114.
Підставою звільнення позивача став висновок службового розслідування від 11 листопада 2013 року, яким встановлено, що 10 квітня 2013 о 11.30 біля магазину «Велика кишеня», який знаходиться на пл. Дружби народів, 2 в місті Києві, гр. П. зустрівся із працівниками відділу БНОН Оболонського РУ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_7, старшим оперуповноваженим капітаном міліції ОСОБА_8, оперуповноваженим старшим лейтенантом міліції ОСОБА_9 та повідомив про місцезнаходження психотропної речовини. Цього ж дня вказані вище працівники разом із гр. П. прибули за вказаною останнім адресою, де була прихована психотропна речовина, розфасована у два поліетиленові пакетики (близько 10 грамів у кожному пакетику) та без складання будь-яких процесуальних документів, діючи всупереч вимог КПК України, здійснили її вилучення. Надалі оперуповноважений відділу БНОН ОСОБА_7 частину психотропної речовини забрав особисто собі, а решту поклали на попереднє місце, маючи намір затримати особу, яка прийде за психотропною речовиною. У подальшому, до будинку №11 по вул. Прирічній у м. Києві приїхав заступник начальника відділу БНОН Оболонського РУ капітан міліції ОСОБА_4, де зустрівся з вищевказаними працівниками міліції, які повідомили про виявлення психотропної речовини - амфітаміну. Після чого, спостереження за місцезнаходженням психотропної речовини здійснювалось за участю ОСОБА_4
Під час спостереження позивач неодноразово, за допомогою мобільного телефону, спілкувався із начальником відділу БНОН Оболонського РУ майором міліції ОСОБА_10 та у ході спілкування повідомляв, що ним разом із переліченими вище працівниками відділу БНОН здійснюється спостереження за місцезнаходженням психотропної речовини. Через деякий час начальник відділу БНОН ОСОБА_10 дав вказівку ОСОБА_4 припинити спостереження та забрати психотропну речовину, що останній і зробив, не повідомивши старшого прямого начальника про отримання незаконного наказу.
По факту цієї події, 20 лютого 2013 року слідчим відділом Прокуратури м. Києва за матеріалами ГУБКОЗ Служби безпеки України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000000175 за фактом збуту наркотичних засобів і психотропних речовин та зловживання службовим становищем працівниками відділу БНОН Оболонського РУ ГУМВС України в місті Києві за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 364 та частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Відповідно до повідомлення про підозру від 08 серпня 2013 року позивача поставлено до відома, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 308 та частиною 3 статті 364 КК України. В подальшому дії ОСОБА_4 перекваліфіковано, а його повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 308 та частиною 3 статті 364 КК України і обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи спір, суди правильно керувались Дисциплінарним статутом ОВС та Положенням №114.
За приписами статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна це - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно із підпунктом «є» пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 цього Статуту (стаття 2 Дисциплінарного статуту ОВС).
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Відповідно до п.3.2.9 Інструкції працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
За приписами пункту 4 розділу 3 Правил поведінки працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання: бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.
Враховуючи те, що ОСОБА_4, всупереч вимог статей 4,7 Дисциплінарного статуту ОВС та пункту 3.2.9 Інструкції не проінформував старшого прямого начальника про отримання незаконного наказу та без складання будь-яких процесуальних документів за участю інших працівників відділу БНОН Оболонського РУ здійснив вилучення психотропної речовини і залишив місце спостереження, суди правильно вважали доведеним факт порушення дисципліни позивачем.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС передбачено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Оцінюючи докази, які є у справі, в тому числі висновки службового розслідування, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що суб'єкт владних повноважень, вирішуючи питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, врахував характер проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації та інше. Тому, відповідач накладаючи на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність рішення відповідача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги перевірялись судами, які правильно зазначили, що підставою звільнення позивача стало вчинення ним дисциплінарного проступку, а не факт порушення кримінальної справи. Крім того, при обранні виду стягнення у вигляді звільнення з публічної служби відповідач врахував, що на час прийняття наказу № 623 ОСОБА_4 мав непогашене стягнення у вигляді догани і був достроково відкликаний з відпустки.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, якщо визнає, що судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді С.В. Головчук
Д.В. Ліпський
Ю.К. Черпак