22 жовтня 2015 року м. Київ К/9991/71643/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.,
суддів: Кобилянського М.Г.,
Черпака Ю.К.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства "Дзержинськвугілля" до Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення недійсним, -
У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення недійсним.
Просив суд визнати частково недійсним рішення виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 27 жовтня 2011 року № 253 про нарахування не прийнятих до зарахування витрат у сумі - 19 834,84 грн. та штрафних санкцій у сумі - 9 917, 42 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року позов задоволено. Визнано частково недійсним Рішення Виконавчої дирекції Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 253 від 27 жовтня 2011 року з нарахування неприйнятих до зарахування витрат у сумі 19834,84 грн. та штрафних санкцій у сумі 9917,42 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства ,,Дзержинськвугілля" судовий збір у розмірі 28,23 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення першої інстанції без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що Державне підприємство «Дзержинськвугілля» є юридичною особою, зареєстроване рішенням виконавчого комітету Дзержинської міської ради Донецької області 1 листопада 2005 року та є страхувальником загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
18 жовтня 2011 року КРВ виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена планова перевірка ДП «Дзержинськвугілля» з питань повноти нарахування, своєчасності перерахування страхових внесків, інших платежів до Фонду та їх використання за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року та дотримання порядку використання страхових коштів Фонду, направлених на виплату допомоги застрахованим особам за період з 1 січня 2011 року по 1 жовтня 2011 року.
За наслідками перевірки посадовими особами Фонду складено акт перевірки від 11 жовтня 2011 року за № 490 , в якому зазначено про порушення позивачем норм статті 47, частини 2 статті 35, частини 2 статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням», зокрема, нарахування допомоги за невірно підраховані години тимчасової непрацездатності, які підлягають оплаті за індивідуальним графіком роботи працівників по 36 листкам непрацездатності на суму 5934,25 грн. за 2010 рік ; по 80 листкам непрацездатності на суму 13900,59 грн. за 2011 рік.
На підставі акту Фондом 27 жовтня 2011 року прийняте рішення № 253 про повернення коштів та застосування фінансових санкцій на суму 35 086, 91 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на вугільних підприємствах «робоча» зміна починається не з 0 годин ,як календарна , а о 8 годині ранку (з першої зміни). Таким режимом роботи передбачено, що особи , що працюють на підземних роботах в третю зміну часткового працюють у календарній добі, наступній за днем виходу на роботу.
Згідно листа Міністерства праці України від 29 січня 2010 року № 21/18/99-10 з метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на отримання в повному обсязі допомоги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, потрібно приймати до заліку оплачені за рахунок коштів Фонду години протягом всієї тривалості робочої зміни, яка переходить на іншу добу, якщо на початок зміни застрахована особа була непрацездатною
Відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. (далі Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для розрахунку страхових виплат (крім страхування на випадок безробіття) та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, є період роботи за останнім основним місцем роботи (зайняття підприємницькою діяльністю) перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.
Згідно з пунктом 20 Порядку сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми годинної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньогодинної заробітної плати залежно від страхового стажу на кількість годин, які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи).
Цим Порядком не передбачено поділ зміни на частини для оплати листків непрацездатності застрахованої особи в залежності від графіку виходу працівника на роботу, у т.ч. у випадках багатозмінного режиму роботи.
Отже, законодавством обумовлено, що перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок коштів підприємства, установи, організації, а за рахунок коштів Фонду оплачується решта днів тимчасової непрацездатності.
Крім того ,згідно Інструкції про порядок заповнення листа непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.11.2004р. №532/274/136-ос/1406, затвердженого Міністерством юстиції 17.11.2004р. №1456/10055 в графі листа непрацездатності «Стати до роботи» вказується число і місяць, коли приступити до роботи , а не години.
Відтак, робітник згідно діючого законодавства має вийти на роботу в установлений день згідно затвердженого графіка.
Таким чином, Порядок №1266 визначає саме розміри заробітної плати для здійснення виплат та не містить визначення щодо періодів (частин робочих змін), які повинні оплачуватись застрахованій особі, коли така зміна припадає одразу на дві доби.
У той же час, пунктом 4 Постанови №1266 Міністерству праці та соціальної політики надано право давати роз'яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Отже, з урахуванням листа Міністерства праці України від 29 січня 2010 року № 21/18/99-10 відповідачем не правомірно не прийнято до заліку витрати позивача за години тимчасової непрацездатності працівників.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у справі за позовом Державного підприємства "Дзержинськвугілля" до Донецького обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення недійсним - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді: М.Г. Кобилянський
Ю.К. Черпак