04 листопада 2015 року м. Київ К/800/20338/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інко-Профіт»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 року
у справі № 804/17543/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інко-Профіт» (далі - позивач, ТОВ «Інко-Профіт»)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ «Інко-Профіт» звернулось у жовтні 2014 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2014 року № 0001462202.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Едміт» за січень 2014 року, за результатами якої складено акт від 11.09.2014 року № 1144/22-2/30775227, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення позивачем вимог: п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого товариством завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 78 982,00 гривень.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014 року № 0001462202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 78 982,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 19 745,50 гривень.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податковою обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у перевіряємий період позивач (замовник) мав господарські правовідносини з ТОВ «Едміт» (виконавець) за договором про надання послуг від 15.01.2014 року № 150114, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання забезпечити організацію та проведення комплексу робіт з неруйнівного контролю, а саме: візуально-вимірювальний контроль, дефектоскопію, ультразвукову товщинометрію, твердометрію, визначення груп міцності/коерцитиметрію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
На підтвердження реального здійснення спірних господарських операцій, обумовлених вказаним правочином, позивачем було надано до перевірки та долучено до матеріалів справи копії податкових накладних, виписаних ТОВ «Едміт», суми податку на додану вартість за якими включено до податкового кредиту та відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та до декларації з ПДВ за січень 2014 року, актів здачі-прийняття робіт, платіжного доручення.
Однак, як вірно зауважено судами попередніх інстанцій, для надання послуг з неруйнівного контролю труб, дефектоскопії, у підприємства, що надає вказані види послуг, необхідною умовою є наявність кваліфікованого персоналу, що повинні бути певним чином сертифіковані, відповідно до Правил сертифікації фахівців з неруйнівного контролю, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 10.12.2012 року № 1387 (далі - Правила).
Відповідно до п. 1.1 Правил, ці Правила є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання та фахівців, які виконують роботи з неруйнівного контролю металу та зварних з'єднань при виготовленні, монтажі, експлуатації, реконструкції, ремонті, експертному обстеженні та технічному огляді машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, згідно з додатком 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107.
Положеннями п. 1.2 Правил встановлено: вимоги до загальної освіти, спеціальної підготовки і стану здоров'я фахівців з неруйнівного контролю; вимоги до кваліфікації фахівців з неруйнівного контролю; вимоги до структури кваліфікаційного екзамену та процедури атестації фахівців з неруйнівного контролю; процедуру сертифікації фахівців з неруйнівного контролю; порядок ведення реєстру сертифікованих фахівців з неруйнівного контролю.
Відповідно до п. 1.3 Правил, неруйнівний контроль (далі - НК) - контроль якості продукції, за якого не повинна бути порушена придатність продукції щодо її застосування із повним збереженням із самого початку закладених функцій.
Орган із сертифікації персоналу в галузі НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки це суб'єкт господарювання або його структурний підрозділ, який отримав призначення на виконання робіт з оцінки відповідності фахівців галузі НК та який у своїй діяльності керується вимогами ДСТУ ISO/IEC 17024-2005 та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці, що стосуються кваліфікації фахівців з НК машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Тобто, у даних правовідносинах, зокрема, по операціях з надання послуг неруйнівного контролю труб, дефектоскопії, наявність формально оформленої первинної документації не може бути безумовним підтвердженням здійснення даного виду господарських операцій, оскільки наведеними вище Правилами визначено вимоги до фахівців даної галузі, можливість надання зазначених послуг якими повинна бути підтверджена сертифікатами фахівців неруйнівного контролю та наявністю у підприємства дозволів на виконання даного виду робіт.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності та необґрунтованості віднесення позивачем сум податку на додану вартість сплачених у ціні послуг неруйнівного контролю труб, дефектоскопії, оскільки, попри наявність формально оформлених первинних документів, у тому числі податкових накладних, позивачем не доведено реального здійснення спірних господарських операцій, ні до перевірки, ні під час судового розгляду останнім не надано доказів наявності у контрагента ТОВ «Едміт» дозволів на виконання даних робіт, а також наявності у останнього трудових ресурсів відповідної кваліфікації для надання даного виду послуг.
З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин справи суд касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій у повній мірі визначено обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інко-Профіт».
Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інко-Профіт» - відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2015 року у справі № 804/17543/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова
Судді: підпис (підпис) М.І. Костенко
Помічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько