"07" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/89056/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Бутенка В.І.,
Іваненко Я.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року в справі позовом ОСОБА_4 до прокуратури Одеської області, Головного управління юстиції в Одеській області про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що 13 жовтня 2010 року звернулася до прокуратури Одеської області зі скаргою на неправомірні дії та бездіяльність посадових осіб прокуратури Березівського району Одеської області, заступника начальника Головного управління юстиції в Одеській області Продіус К.В. та державного нотаріуса Березівської районної державної нотаріальної контори Мухаір В.Т. В порушення статті 7 Закону України «Про звернення громадян» скаргу було направлено до Головного управління юстиції в Одеській області для проведення перевірки та повідомлення про прийняте рішення.
У заяві та скарзі від 10 листопада 2010 року, претензії від 26 листопада 2010 року позивач повідомляла прокурора Одеської області про не розгляд скарги від 13 жовтня 2010 року та незаконне її направлення до іншого органу, але заходи реагування прокуратурою вжиті не були.
Посилаючись на порушення права на належний розгляд скарг та звернень просила суд:
- визнати неправомірними дії прокуратури Одеської області щодо порушення прав на отримання відповідей на скарги від 13 жовтня 2010 року №4392, від 10 листопада 2010 року №4806, заяви від 10 листопада 2010 року №4805, претензії від 26 листопада 2010 року №5057;
- визнати неправомірними дії прокуратури Одеської області щодо направлення скарги від 13 жовтня 2010 року №4392 до Головного управління юстиції в Одеській області;
- визнати відповідь прокуратури Одеської області від 22 жовтня 2010 року незаконною, необґрунтованою, такою, що порушує права і не відповідає суті звернення від 13 жовтня 2010 року;
- визнати відповідь Головного управління юстиції в Одеській області від 22 листопада 2010 року незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує права і не відповідає суті скарги від 13 жовтня 2010 року;
- визнати неправомірною бездіяльність Головного управління юстиції в Одеській області щодо непроведення перевірки фактів незаконних та протиправних дій державного нотаріуса Мухаір В.Т. та щодо непритягнення її до відповідальності;
- визнати неправомірною бездіяльність прокуратури Одеської області щодо не проведення перевірки фактів, викладених в скаргах від 13 жовтня 2010 року №4392, від 10 листопада 2010 року №4806, заяві від 10 листопада 2010 року №4805, претензії від 26 листопада 2010 року №5057, неприйняття заходів реагування, ненадання письмових мотивованих відповідей;
- стягнути з прокуратури Одеської області матеріальну шкоду;
- відшкодувати моральну шкоду, спричинену їй та дочці, а також судові витрати.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просила суд судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13 жовтня 2010 року ОСОБА_4 звернулася до прокурора Одеської області зі скаргою на неправомірні дії державного нотаріуса Березівської районної державної нотаріальної контори, яка 22 жовтня 2010 року надіслана до Головного управління юстиції в Одеській області для розгляду.
10 листопада 2010 року ОСОБА_4 подала до прокуратури Одеської області заяву про відсутність відповіді на скаргу та заяву про незаконне направлення її скарги до Головного управління юстиції в Одеській області.
26 листопада 2010 року ОСОБА_4 до прокуратури Одеської області подано претензії щодо відсутності відповіді на скаргу від 13 жовтня 2010 року та заяву від 10 листопада 2010 року.
8 грудня 2010 року прокуратурою Одеської області позивачу надіслано відповідь, з обґрунтуванням причин направлення її скарги до Головного управління юстиції в Одеській області.
24 грудня 2010 року прокуратурою Одеської області повторно направлено відповідь від 8 грудня 2010 року за результатами розгляду претензії від 26 листопада 2010 року.
Крім того 03 листопада 2010 року до Головного управління юстиції в Одеській області від прокуратури Одеської області надійшла скарга ОСОБА_4 й листом від 22 листопада 2010 року управління повідомило ОСОБА_4 про відсутність в діях державного нотаріуса порушень законодавства та звернуто увагу, що її скарги з вказаних питань вже розглядалися та їй надавалися відповіді.
Також судами встановлено, що Головним управлінням юстиції в Одеській області неодноразово розглядалися звернення ОСОБА_4 щодо неправомірності дій державного нотаріуса Мухаір В.Т. та по ним проводилися перевірки, надавалися відповіді.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що твердження позивача щодо неналежного розгляду її звернень та ненадання на них письмових та обґрунтованих відповідей спростовуються відповідями відповідачів. Направлення прокуратурою Одеської області за належністю до Головного управління юстиції в Одеській області скарги від 13 жовтня 2010 року є правомірним. Відповідачі діяли на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Зі скарги ОСОБА_4 від 13 жовтня 2010 року (а.с.84-85) вбачається, що позивач, крім перевірки законності діяльності державного нотаріусу, також просила прокурора Одеської області усунути порушення закону по відношенню до неї, притягнути до відповідальності посадових осіб прокуратури Березівського району Одеської області, заступника начальника Головного управління юстиції в Одеській області та інших осіб.
У заяві від 10 листопада 2010 року ОСОБА_4 також вимагала вирішити питання відносно посадових осіб районної прокуратури та Головного управління юстиції в Одеській області.
Скаргу щодо державного нотаріуса було надіслано на розгляд до Головного управління юстиції в Одеській області для прийняття рішення.
Разом з тим, відповідачами залишилися нерозглянутими інші питання, що зазначені у скарзі ОСОБА_4
Суди попередніх інстанцій на зазначені обставини уваги не звернули, їх у встановленому порядку не дослідили й правової оцінки не дали.
З огляду на викладене, судові рішення, якими у задоволенні позовних вимог відмовлено, неможна визнати такими, що відповідають вимога статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Допущені судами порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.
На підставі наведеного та керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін В.І. Бутенко Я.Л. Іваненко