28 жовтня 2015 року м. Київ К/800/17020/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Іваненко Я.Л.,
Кобилянського М.Г.,
розглянувши у в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою виконавчого комітету Чернівецької міської ради на ухвалу судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року в справі за позовом виконавчого комітету Чернівецької міської ради до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2015 року виконавчий комітет Чернівецької міської ради звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що винесена заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області постанова від 14 січня 2015 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 02 грудня 2014 року, є незаконною, а відновлення виконавчого провадження - неправомірним.
Позивач просив суд визнати протиправними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернівецькій області щодо винесення постанови від 14 січня 2015 року про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 02 грудня 2014 року та скасувати її; визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області щодо винесення постанови від 14 січня 2015 року про відновлення виконавчого провадження та скасувати цю постанову.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі посилаючись на порушення судами норм процесуального права, позивач ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи для продовження розгляду.
Відмовляючи у відкритті провадження суддя окружного суду, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги позивача стосуються оскарження рішення державного виконавця, винесеного під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, що виключає можливість розгляду зазначених вимог в порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Перелік учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до виконавчих дій, визначений статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження». За приписами цієї норми учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Сторонами у виконавчому провадженні відповідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
З обставин справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 26 травня 2014 року у справі №727/3357/14-ц визнано незаконним та скасовано розпорядження секретаря Чернівецької міської ради від 24 грудня 2013 року №903-к.; поновлено ОСОБА_4 на роботі на посаді головного лікаря комунальної медичної установи «Міський клінічний пологовий будинок №1» з 31 грудня 2013 року; стягнуто з комунальної медичної установи «Міський клінічний пологовий будинок № 1» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, що станом на 26 травня 2014 року складає 43 731,52 грн.; стягнуто з Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в сумі 2 500 грн.; стягнуто з Чернівецької міської ради на користь держави судовий збір в сумі 680,91 грн.
Зазначене рішення пред'явлено до примусового виконання.
Отже, виконавчий комітет Чернівецької міської ради не є стороною у цивільній справі і не є стороною виконавчого провадження, тому посилання судів попередніх інстанцій на положення статті 383 Цивільного процесуального кодексу України є неприйнятним, оскільки за правилами цієї статті право звернутися до суду, який видав виконавчий документ із скаргою мають сторони виконавчого провадження, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Допущені судами порушення норм процесуального права відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу виконавчого комітету Чернівецької міської ради задовольнити.
Ухвалу судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інтанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін Я.Л. Іваненко М.Г. Кобилянський