29 жовтня 2015 року м. Київ К/800/56607/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Амєліна С.Є., Штульман І.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, скасування наказу та поновлення на посаді, -
У квітні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 5 лютого 2013 року №104 в частині накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.
Визнано незаконним і скасовано наказ відповідача від 5 лютого 2013 року №33 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ.
Поновлено позивача в органах внутрішніх справ і зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 15607,17 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ України з 4 серпня 2006 року.
На підставі рапорту старшого інспектора Добровеличківського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області ОСОБА_5 від 14 січня 2013 року про викрадення позивачем її кредитної карти та намагання зняти з неї кошти було призначено проведення службового розслідування щодо позивача.
За результатами службового розслідування складено висновок від 5 лютого 2013 року, за підсумками якого встановлено, що ОСОБА_4 вчинила порушення службової дисципліни, яке виявилось у навмисному приховуванні інформації про коло родичів під час вступу на службу в органи внутрішніх справ, що суттєво вплинуло на результати подальшої спеціальної перевірки її кандидатури та прийняття рішення керівництвом управління Міністерства внутрішніх справ про прийняття її на службу; шляхом зловживання довірою з боку ОСОБА_6 ввела її в оману щодо своїх можливостей при вирішенні питання щодо переведення на іншу посаду і через третю особу заволоділа коштами у сумі 1000 доларів США; таємно заволоділа кредитною карткою ОСОБА_5 і намагалася здійснити незаконну грошову операцію з рахунком.
Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 5 лютого 2013 року №104 «Про порушення службової дисципліни ОСОБА_4 та її покарання» за порушення службової дисципліни, що виявилося у приховуванні відомостей про коло родичів та скоєнні навмисних вчинків, що підривають авторитет органів внутрішніх справ і звання працівника міліції, інспектора другого міжрайонного відділення міліції міграційного контролю при управлінні Міністерства внутрішніх справ України старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ.
За результатами атестування (атестаційний лист від 05.02.2013 року) позивач визнаний таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.
Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 5 лютого 2013 року №33о/с ОСОБА_4 звільнена з органів внутрішніх справ за пунктом 64«є» (за порушення службової дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що виявилося у приховуванні відомостей про коло родичів та скоєнні навмисних вчинків, які підривають авторитет органів внутрішніх справ і звання працівника міліції. Підставою для звільнення стали: наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 5 лютого 2013 року №104, атестаційний лист, подання до звільнення.
З результатами досудового розслідування за фактом викрадення невідомою особою у ОСОБА_5 кредитної картки відносно ОСОБА_4 26 березня 2013 року винесено постанову про закриття кримінального провадження №12012120140000123 від 18 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Дисциплінарний статут).
Стаття 12 Дисциплінарного статуту передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Службова дисципліна за визначенням ст. 1 Дисциплінарного статуту - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Накладення дисциплінарного стягнення можливе лише у випадку вчинення особою рядового або начальницького складу дисциплінарного проступку у вигляді невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що в оскаржуваному наказі про звільнення відповідачем не визначено, яку конкретну правову норму Конституції України, законів України, наказів чи інших нормативно-правових актів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України порушено позивачем при здійсненні ним своїх службових обов'язків. Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позика грошових коштів відносяться до кола функціональних обов'язків працівника органів внутрішніх справ України, що виключає можливість висновку про порушення позивачем саме службової дисципліни такого працівника. Відповідачем не доведено також факт приховування позивачем відомостей про коло родичів.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки ним не було допущено бездіяльності.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки ці вимоги підтверджені встановленими обставинами справи і наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -
Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
С.Є. Амєлін
І.В. Штульман