04 листопада 2015 року м. Київ К/800/46382/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., перевіривши відповідність вимогам статей 211-213 КАС України касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, -
Від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Конституційний Суд України надав цьому положенню Основного Закону офіційне тлумачення. Рішенням від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99. Як зазначено в пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України, «під державною (офіційною) мовою розуміється мова. Якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя.
Конституцією України статус державної мови надано українській мові (частина перша статті 10).
Стаття 15 КАС України зазначає, що мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Згідно частини 1 статті 6 Закону України "Про засади державної мовної політики" державною мовою України є українська мова.
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" сторони, які беруть участь у справі, подають письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики".
Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, копія оскаржуваного судового рішення.
З 1 вересня поточного року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI із змінами і доповненнями, внесеними Законами України, за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В порушення вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України заявником до касаційної скарги не доданий документ про сплату судового збору, копія оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху, та надати заявнику строк для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору, належними реквізитами для сплати судового збору є: код ЄДРПОУ 38004897, розрахунковий рахунок 31210255700007, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 2230005, надання копії оскаржуваного судового рішення та приведення касаційної скарги у відповідність до вимог статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України
На підставі викладеного та керуючись статтями 108, 213, 214 КАС України, суддя, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова залишити без руху та надати термін до 17 листопада 2015 року для усунення зазначених вище недоліків.
У випадку, коли вказані недоліки не будуть усунуті у встановлений в ухвалі строк, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Єрьомін