28 жовтня 2015 року м. Київ К/800/9039/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зайцева М.П.,
суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.,
за участю секретаря судового засідання - Бруя О.Д.,
представника позивача - Цимбал В.А.
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі № 802/3836/14-а за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, -
Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління міндоходів у Вінницькій області (далі - позивач, ОДПІ) звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" (далі - відповідач, ТОВ "Автопластгума") в якому, з урахуванням уточнюючих позовних вимог, просила стягнути з відповідача кошти у рахунок погашення податкового боргу на суму1 006 842, 44 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Автопластгума" (код ЄДРПОУ 37337356, індекс 23320, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1) в дохід Державного бюджету кошти у рахунок погашення податкового боргу на суму 1006842 (один мільйон шість тисяч вісімсот сорок дві) грн. 44 (сорок чотири) коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Заслухавши суддю - доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області 21 червня 2011 року та перебуває на податковому обліку у ОДПІ з 23 червня 2011 року.
З облікової картки платника податків слідує, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток на загальну суму 1 006 842,44 грн., який складається із заборгованості зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, що виникла внаслідок несплати суми грошового зобов'язання самостійно визначеного у податковій декларації №9091034656 від 02 березня 2014 року в сумі 9 480,62 грн. та заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД відповідно до податкового повідомлення-рішення №0002862206 від 28 березня 2014 року в сумі 997 361,82 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
В силу пункту 129.1.1. п.129.1 ст.129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У п. 59.5 ст. 59 ПК України зазначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.3-95-4 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Судами встановлено, що ОДПІ надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 11 січня 2014 року №9-22, яка їм отримана 17 січня 2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Визначені відповідачем суми податку своєчасно та в повному обсязі сплачені не були, що слугувало нарахуванню податковим органом пені.
Також, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Автопластгума" до ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення на суму 997 344,62 грн.- відмовлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наявний у відповідача податковий борг підтверджується належними доказами та підлягає стягненню.
Згідно з частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі № 802/3836/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.П. Зайцев
О.А. Веденяпін
Н.Є. Маринчак