10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач:Жизневська А.В.
іменем України
"04" листопада 2015 р. Справа № 806/2073/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Котік Т.С.
Малахової Н.М.,
при секретарі Єрикаловій О.О. ,
за участю позивача та представника УМВС України у Житомирській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" вересня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського міського відділу УМВС України у Житомирській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання незаконними та скасування наказів,поновлення на попередній посаді, зобов'язання надати щорічну відпустку, стягненя середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди ,
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2015 року відмовлено у задоволені позову.
Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення його вимог.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що капітан міліції ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справи з вересня 2003 року на різних посадах. З листопада 2013 року по квітень 2015 року він займав посаду старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського MB УМВС України в Житомирській області. Наказом начальника УМВС України в Житомирській області від 10.04.2015 № 96 о/с капітана міліції ОСОБА_1 було призначено старшим дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Ємільчинського PB УМВС України в Житомирській області. Підставою для видачі зазначеного наказу слугувало подання заступника начальника УМВС України в Житомирській області про службову необхідність, яка викликана метою зменшення наявного некомплекту в службі дільничних інспекторів міліції з врахуванням досвіду роботи капітана міліції ОСОБА_1 набутий під час проходження служби в ОВС та на підставі п.21, 42 "б" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС.
Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин між позивачем, як особою, що проходить публічну службу, та суб'єктом владних повноважень - УМВС України в Житомирській області. Таким спеціальним законодавством є Закон України "Про міліцію", Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженим Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. № 114 (далі-Положення), Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не підтверджено обставини, на які він посилається в обгрунтування позову, його доводи спростовано відповідачем, і останній діяв на підставі та в межах, наданих йому законом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Так, при розгляді справи з'ясовано, що за спеціальним званням "капітан міліції" ОСОБА_1 відноситься до середнього начальницького складу органів внутрішніх справ.
Розділом ІV Положення врегульовано умови призначення на посади, переміщення та просування по службі осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Згідно п.41 розділу ІV Положення переміщення по службі осіб рядового і молодшого начальницького складу провадиться:
а) на вищі посади - в порядку просування по службі;
б) на рівнозначні посади - у разі необхідності укомплектування інших посад або для доцільнішого їх використання з урахуванням ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю;
в) у зв'язку з початком навчання у закладах Міністерства внутрішніх справ із звільненням зі штатної посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
г) на нижчі посади: при скороченні штатів, за станом здоров'я згідно з висновком військово-лікарської комісії, за особистим проханням, за службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей, у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
У наказах про переміщення осіб рядового і молодшого начальницького складу на нижчі посади зазначаються підстави переміщення, передбачені цим пунктом.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що посади, на які переміщувався позивач, є рівнозначними, хоча і розмір посадового окладу різний, і залежить від характеру виконуваної роботи.
З огляду на вказані приписи п.41 Положення за наявності необхідності укомплектування інших посад або для доцільнішого їх використання з урахуванням ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю рішення про переміщення працівника на рівнозначну посаду приймає керівник УМВС.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що службово-трудові відносини працівників органів внутрішніх справ мають складну структуру й специфічний суб'єктний склад внаслідок існування відносин влади-підпорядкування. Ротація персоналу органів внутрішніх справ України, який за Законом України "Про міліцію" проходить державну службу в озброєному органі виконавчої влади, є не лише можливою, а й життєво необхідною. Саме тому, законодавець у статті 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР виписав, що особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.
За оскаржуваним наказом переміщення відбувалося в межах області, а тому отримання згоди на таке переміщення законодавством не передбачено.
Відтак суд дійшов вірного висновку, що спірний наказ №96 о/с від 10.04.2015 року було винесено відповідно до вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень та у передбачений законом спосіб, а тому відсутні правові підстави для визнання його протиправним та скасування.
Щодо наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності №542 від 17.06.2014 року то суд першої інстанції з'ясував, що підставою його видачі став висновок службового розслідування, проведеного працівниками слідчого управління УМВС України в Житомирській області, за результатами розгляду заяви адвоката Куцого С.А., щодо відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування кримінального провадження №12014060020000112, кваліфікованого за ч.1 ст.286 КК України.
Під час проведення службового розслідування працівниками СУ УМВС України в Житомирській області було встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014060020000112 від 10.04.2014 групою слідчих проводилося неефективно, що призвело до неможливості забезпечити повне, всебічне дослідження усіх обставин наїзду на пішохода ОСОБА_2 . А позивач проводив слідчі дії упереджено з виправдувальним нахилом, грубо порушив норми КПК України. Це стало причиною причиною надходження обґрунтованих заяв від представника потерпілого та скасування постанови про закриття вказаного кримінального провадження прокуратурою м. Житомира.
За наслідками проведеного службового розслідування 12.06.2014 року складено висновок, який затверджений начальником СУ УМВС України в Житомирській області. Даним висновком безпосереднім керівником позивача відмічено про необхідність підготувати наказ про покарання слідчих, у діях яких виявлено порушення.
У зв'язку із переліченими недоліками у роботі працівників ОВС та на підставі висновку службового розслідування, начальником УМВС України в Житомирській області було видано наказ № 542 від 17.06.2014 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників СВ Житомирського, Коростенського та Новоград - Волинського МВ УМВС області", керуючись ст. ст. 2, 12, 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, серед яких зокрема, на ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність. Зазначене дисциплінарне стягнення станом на час винесення наказу про переведення на посаду дільничного не було знято. Згідно представлених суду документів за час служби ОСОБА_1 заохочувався 5 разів та притягнутий до відповідальності 6 разів.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та присяги працівника органів внутрішніх справ України.
За ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст.14 Дисциплінарного статуту, якою визначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні визначається правовими нормами Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за № 541/23073 ( надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктами 2.5, 2.6, 3.1 Інструкції № 230 визначено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника. Начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.
Щодо вимог про визнання протиправним та скасування наказів УМВС України в Житомирській області №815 від 22.06.2015 року та № 172о/с від 03.07.2015 року, а також №234 о/с від 31.08.2015 року судом з'ясовано, що після винесення наказу від 10.04.2015 року №96 о/с про переведення позивача на посаду дільничного Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області у період з 10.04.2015 року по 16.06.2015 року він жодного разу не з'явився на службі.
У судовому засіданні у суді першої інстанції позивач вказаний факт не заперечував, однак обґрунтовав це тривалим перебуванням у різний період на лікарняному, про що надав довідки та листки непрацездатності. В період з 01.06.2015 року по 16.06.2015 року був відсутній на роботі без поважних причин і таку свою поведінку обґрунтував тим, що на його думку, переведення на посаду дільничного було незаконним у зв'язку з чим у нього не було підстав для виходу на роботу у Ємільчинський РВ УМВС України в Житомирській області.
В ході розгляду справи встановлено, що з метою з'ясування причини відсутності на службі старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області капітана міліції ОСОБА_1 , співробітниками сектору кадрового забезпечення проводилася звірка з поліклінікою СМ3 УМВС України в Житомирській області. Звіркою було встановлено, що останній в період часу з 28.04.2015 року по 14.05.2015 року перебував на лікуванні в СМ3 УМВС України.
Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 30.04.2015 на ім'я начальника Ємільчинського РВ надійшов рапорт від заступника начальника - начальника міліції громадської безпеки майора міліції ОСОБА_3 про те, що старший дільничний інспектор сектору дільничних інспекторів міліції Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області капітан міліції ОСОБА_1 не виходить на службу, про причини нікого не повідомляв. Факт відсутності його на службі у Ємільчинському РВ УМВС України в Житомирській області підтверджено представленими суду копіями актів складених. працівниками райвідділу.
Крім того, актом від 13.04.2015 року, складеним працівниками Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, підтверджено, що 13.04.2015 т.в.о. начальника сектору кадрового забезпечення Житомирського МВ майором міліції ОСОБА_4 , спільно із заступником начальника слідчого відділу підполковником міліції Лисаком Ю.В. та начальником відділення розслідування ДТП СВ лейтенантом міліції Юрчуком В.В., було ознайомлено капітана міліції ОСОБА_1 з наказом УМВС від 10.04.2015 № 96 о/с, в частині його призначення на посаду старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Ємільчинського РВ УМВС. Одночасно позивачу було наголошено на передачу керівництву слідчого відділу матеріалів кримінальних проваджень, які перебувають в його провадженні. Проте ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення з вище вказаним наказом Управління та передачі матеріалів кримінальних проваджень категорично відмовився. А листом заступника начальника Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області від 15.06.2015 року №10759, зафіксовано той факт, що після переведення на посаду дільничного, ОСОБА_1 кримінальні провадження, які перебували у нього на виконанні, керівництву Житомирського МВ не передав у зв'язку з чим досудове слідство по цим кримінальним провадженням не проводилося.
Встановлені судом першої інстанції обставини дають підстави вважати, що позивач, вважаючи, що перебуває на посаді старшого слідчого відділення розслідування ДТП слідчого відділу Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області без поважних причин не виконував свої посадові обов'язки, зокрема у період з 01.06.2015 року по 16.06.2015 року.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, яка регулює питання виконання та зняття дисциплінарних стягнень, передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового і начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
За змістом вказаної норми відсутні заборони щодо звільнення з посади та призначення на іншу посаду в період тимчасової непрацездатності, а це може бути підставою для зміни дати звільнення, оскільки такі дисциплінарні стягнення як звільнення з посади виконуються після прибуття особи до місця проходження служби.
Крім того, суд першої інстанції з'ясував, що відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом МОЗ України № 455 від 13.11.2001 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 №1005/6196 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Згідно пунктів 2.7, 2.13 Порядку звільнення від службових обов'язків через тимчасову непрацездатність осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, затвердженого МВС України від 29.01.2004 № 851/Пв, документи, що засвідчують непрацездатність, видані державними та комунальними закладами охорони здоров'я, підлягають реєстрації в амбулаторно-поліклінічних закладах МВС України при наявності їх в даному населеному пункті або в медичному пункті військової частини протягом 1 доби після закінчення лікування. Після відновлення працездатності в листку звільнення від служби зазначається дата виходу на службу. В зазначений строк працівник зобов'язаний пред'явити безпосередньому начальнику листок звільнення від служби.
Однак, представлені позивачем суду довідки в амбулаторно-поліклінічному закладі МВС України зареєстровані не були, тобто доказів перебування позивача на лікуванні у період з 10.04.2015 по 27.04.2015, з 24.06.2015 по 01.07.2015 та з 03.07.2015 по 10.07.2015 у Ємільчинському РВ та Житомирському МВ були відсутні, що позбавляло їх можливості врахувати цей факт при винесення спірних наказів. А оскільки лише у ході судового розгляду працівникам УМВС України в Житомирській області стало відомо про факт перебування ОСОБА_1 на лікарняному у період з 03.07.2015 по 10.07.2015, у той час коли наказом від № 172о/с від 03.07.2015 року його було звільнено з органів внутрішніх справ з 06.07.2015 року, то УМВС України в Житомирській області було правомірно винесено наказ №234 о/с від 31.08.2015 року, яким внесено зміни до наказу №172 о/с від 03.07.2015 року в частині дати звільнення та вказано, що ОСОБА_1 звільнено з 13.07.2015 року.
Крім того, що довідки про захворювання не були зареєстровані в амбулаторно-поліклінічному закладі МВС України при апеляційному розгляді справи було з'ясовано, що в період перебування на лікуванні з 10.04.2015 р. по 27.04.2015 р. з приводу невідомого захворювання ОСОБА_1 одружився 17.04.2015 року.
Щодо вимог про зобов'язання УМВС України в Житомирській області надати йому відпустку, то суд першої інстанції вірно зазначив, що право позивача на визначені законодавством відпустки не заперечується, проте вказані вимоги є похідними від вимог, підстав для задоволення яких він не встановив.
У матеріалах справи містяться копії рапортів про надання ОСОБА_1 чергової відпуски за 2014 та 2015 роки, але на вказаних рапортах відсутні резолюції начальника Житомирського МВ щодо надання йому відпустки або відмови в наданні вказаної відпустки. Крім того, на рапортах відсутні реєстраційні номера канцелярії про надходження рапортів до Житомирського МВ та вказані рапорти відсутні в секторі кадрового забезпечення Житомирського МВ. Наведене не підтверджує факт звернення його до керівництва у встановленому законом порядку, а відповідне рішення власника або уповноваженого органу про надання відпустки чи відмову мало би бути оформлено відповідним розпорядчим документом (наказом), на підставі якого працівник відбуває у відпустку.
З огляду на викладене, судом першої інстанції належним чином досліджено представлені докази, встановлено обставини справи, надано їм відповідну правову оцінку та зроблено обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятих ним рішень, як це передбачено приписами ч.2 ст.71 КАС України.
Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" вересня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: Т.С. Котік
Н.М. Малахова
Повний текст cудового рішення виготовлено "05" листопада 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_1 АДРЕСА_1
представник позивача Ярошенко С.М.вул.Перемоги,12 кв.23, м.Житомир, 10003
3- відповідачу Житомирський міський відділ УМВС України у Житомирській області вул.Л.Українки,17,м.Житомир,10000
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008
- ,