Ухвала від 23.10.2015 по справі 809/2340/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

К/800/44870/15

23 жовтня 2015 року м. Київ

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі № 809/2340/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі до Приватної агрофірмої "Вільна Україна" про стягнення заборгованості, -

встановив:

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

В касаційній скарзі не зазначено поштову адресу відповідача у справі - приватної агрофірми "Вільна Україна", що є перешкодою у відкритті касаційного провадження.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 213 КАС України касаційна скарга підписуеться;я особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

До касаційної скарги та до клопотання про звільнення від сплати судового збору не доданий оформлений належним чином документ про повноваження тимчасово виконуючого обов'язки управління ОСОБА_1, що є перешкодою у відкритті касаційного провадження. Крім цього, документу, який би свідчив про призначення ОСОБА_1 тимчасово виконуючим обов'язки управління, скаржник не надав.

Також, згідно ч.5 ст.213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду касаційних скарг на судові рішення.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір».

Як встановлено п.п.3 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у чинній редакції, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Також, як передбачено ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Касаційна скарга згідно відбитку поштового штемпелю, надіслана до суду касаційної інстанції 15 жовтня 2015 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Закон України «Про судовий збір» у чинній редакції положень щодо звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору не містить.

Клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Як встановлено ч.1 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені скаржником у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених статтею 213 КАС України, застосовуються правила статті 108 КАС України.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху для усунення скаржником зазначених недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 210-214, Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

1. Відмовити Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі в задоволені клопотання про звільнення від сплати судвого збору.

2. Залишити касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги до 13 листопада 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України О.В. Калашнікова

(підпис)

з оригіналом згідно:

помічник судді Дрибас Ю.М.

Попередній документ
53243635
Наступний документ
53243637
Інформація про рішення:
№ рішення: 53243636
№ справи: 809/2340/15
Дата рішення: 23.10.2015
Дата публікації: 10.11.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: