03 листопада 2015 року 810/4785/15
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 03.08.2015 ВП № 39852925 щодо стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 8822,83 грн.
Вказаною постановою державний виконавець постановив стягнути з позивача виконавчий збір з тих підстав, що позивач не виконав судове рішення самостійно в установлений державним виконавцем строк.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною і підлягає скасуванню, оскільки визначений державним виконавцем для самостійного виконання рішення суду строк змінився: під час перебігу цього строку суд постановив ухвалу про розстрочення виконання судового рішення. Позивач стверджував, що не порушував строк для самостійного виконання судового рішення, адже у повному обсязі самостійно виконав рішення суду в межах строку, визначеного ухвалою суду про розстрочення виконання судового рішення. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що постанова державного виконавця є правомірною, оскільки боржник не виконав судового рішення самостійно в установлений державним виконавцем строк. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою від 20.09.2013 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на підставі заяви ПАТ "ПІРЕУС Банк МКБ" від 18.09.2013, відкрив виконавче провадження ВП № 39852925 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 22.05.2013 № 17/124-12 з резолюцією суду: стягнути з Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС Банк МКБ" помилково перераховані кошти у сумі 78634,80 грн., пеню у сумі 7863,48 грн. та судовий збір у сумі 1729,97 грн. Цією ж постановою державний виконавець запропонував боржнику (позивачу) самостійно виконати рішення (сплатити борг) та надати державному виконавцю документи, що підтверджують сплату боргу.
26 листопада 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про обчислення строку для самостійного виконання судового рішення з 21.11.2013, оскільки одержав постанову державного виконавця із значним запізненням.
Крім того, 26.11.2013 позивач звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив звернутися до суду щодо розстрочення виконання наказу господарського суду Київської області від 22.05.2013 № 17/124-12.
На підставі вказаних заяв державний виконавець прийняв постанову від 18.12.2013 ВП № 39852925, згідно з якою постановив про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання вказаного виконавчого документа до 08.01.2014.
27 грудня 2013 року державний виконавець також звернувся до господарського суду Київської області із заявою про розстрочення виконання рішення суду, у зв'язку з чим постановою від 27.12.2013 постановив про зупинення виконавчого провадження до вирішення господарським судом заяви по суті.
Ухвалою від 25.04.2014 по справі № 17/124-12 господарський суд Київської області розстрочив стягнення з Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС Банк МКБ" залишку боргу у сумі 65065,54 грн. на шістнадцять місяців шляхом щомісячної сплати коштів у сумі 4066,60 грн. Ухвала не була оскаржена і набрала законної сили.
У зв'язку з надходженням вказаної ухвали господарського суду до відповідача державний виконавець постановою від 18.07.2014 поновив виконавче провадження.
Як з'ясувалось, позивач належним чином виконував вказану ухвалу господарського суду та самостійно періодично перераховував стягувачу присуджені кошти, про що повідомляв державного виконавця (копії листів наявні у матеріалах справи).
Листом від 01.07.2015 №5000/08 позивач повідомив відповідача, що станом на 01.07.2015 борг сплачено на користь стягувача в повному обсязі, тому просив винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
Постановами від 03.08.2015 державний виконавець постановив про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 8822,83 грн. у зв'язку з невиконанням боржником рішення самостійно в установлений державним виконавцем строк, а також про закінчення виконавчого провадження.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 3, 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, наказів, що видаються господарськими судами.
Положеннями статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Статтею 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" в разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню.
У справі, що розглядалась, суд встановив, що встановлений державним виконавцем боржнику строк для самостійного виконання рішення суду був відтермінований постановою державного виконавця про відкладення виконавчих дій, а у подальшому в межах цього строку державний виконавець зупинив виконавче провадження до вирішення судом питання про розстрочення виконання судового рішення. У період дії постанови про зупинення виконавчого провадження суд прийняв ухвалу про розстрочення виконання рішення суду, тим самим змінив строки і порядок його виконання.
Суд також встановив, що позивач самостійно у повному обсязі виконав рішення суду згідно з вимогами ухвали про розстрочення виконання судового рішення, про хід виконання періодично інформував державного виконавця.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач самостійно виконав рішення суду в межах строків, визначених державним виконавцем, та згідно з ухвалою господарського суду, тому постанова про стягнення з нього виконавчого збору прийнята державним виконавцем безпідставно.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач за подання позову сплатив судовий збір сумі 1218,00 грн., доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 03.08.2015 ВП № 39852925 щодо стягнення з Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області виконавчого збору у сумі 8822,83 грн.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Ірпені Київської області судові витрати у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "05" листопада 2015 р.