про залишення позовної заяви без руху
22 жовтня 2015 року № 810/5119/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши в м.Києві позовну заяву Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною другою статті 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом третім частини другої вказаної статті передбачено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, позивач всупереч частині третій статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не долучив до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору.
Разом з цим, додатки до позову містять клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову.
Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
В його обґрунтування позивач зазначає, що бюджетом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на 2015 рік не передбачено видатків для сплати судового збору при поданні позовів до суду.
Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
У зв'язку з цим суд зазначає, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, до повноважень якого належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України.
Суд також не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок та діяти всупереч встановленому порядку.
Крім цього, позивач не надав суду жодних доказів, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та спрямування їх на сплату судового збору, тощо.
За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави та відсутність доказів на їх підтвердження є недостатніми для його задоволення.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наданням позивачеві часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 15 листопада 2015 року шляхом подання безпосередньо до суду: - оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має немайновий характер, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI або надати суду докази неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та у разі його наявності неможливості спрямування їх на сплату судового збору, відмову відповідних органів про здійснення перерозподілу грошових коштів тощо.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 листопада 2015 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Лиска І.Г.