про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2015 року № 810/5063/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши в м.Києві позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТИСЕПТИК" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Антисептик» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26.08.2014 №0000772220;
- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 14.09.2015 №1926-23.
В силу положень пунктів 3 та 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі, а також, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються, серед іншого, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як встановлено судом, позивач просить суд визнати протиправними дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області. Разом з цим, позивачем не конкретизовано які саме дії відповідача просить визнати протиправними, що унеможливлює суд на даній стадії судового провадження встановити предмет оскарження.
Крім того, предметом позову є також податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0000772220 та податкова вимога від 14.09.2015 №1926-23.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви (ч. 1 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому, складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Відповідно до змісту вимог частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві декількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто, мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Пов'язаність ж вимог полягає в тому, що усі вони випливають з одних спірних публічних правовідносин і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
При цьому, суд звертає увагу, що акт перевірки є лише носієм доказової інформації щодо порушення суб'єктом господарювання вимог як податкового законодавства так і законодавства, що регулює порядок обігу готівки, дотримання касової дисципліни, вимог законодавства щодо порядку сплати страхових внесків тощо. Відтак, правопорушення зазначені в акті можуть мати різну правову природу, фіксувати різні правопорушення, у зв'язку з чим такі правовідносини як правило регулюються різними нормативно-правовими актами.
Суд звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0000772220 прийняте за результатом проведення перевірки позивача, яка оформлена Актом. Водночас, податкова вимога від 14.09.2015 №1926-23 прийнята у зв'язку із несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання.
Заявляючи в одному позові декілька вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, позивачем не було враховано, що підстави позову, у даному випадку, не є єдиними, навіть за умови їх тотожності, оскільки оскаржувані рішення приймались на основі різних документів та обставин, які слугували підставою для його розгляду відповідним суб'єктом владних повноважень для прийняття даних рішень, що в свою чергу не надає можливості об'єднувати в одному позові такі позовні вимоги.
Більш того, об'єднувати в одне провадження декілька однорідних позовних вимог має право лише суд якщо їхній спільний розгляд не ускладнює чи сповільнює вирішення справи, оскільки сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Таким чином, позивачеві необхідно усунути зазначену невідповідність, визначивши позовні вимоги, які мають єдині підстави їх виникнення або ж подати різні адміністративні позови.
Також, згідно із частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості надання таких доказів.
Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 26.08.2014 №0000772220.
Натомість, у матеріалах, доданих до позовної заяви, наявне податкове повідомлення-рішення від 14.09.2015 №0011091510.
Суд зазначає, що обов'язок доведення самого факту існування спірних рішень лежить на позивачеві, оскільки саме позивач виявляє ініціативу у зверненні до суду з позовом, надаючи при цьому первісні вихідні дані відносно предмету оскарження, лише за наявності якого у суду виникає можливість вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Разом з цим, на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог та в порядку виконання обов'язку, визначеного частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано до позовної заяви безпосередньо самого податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0000772220, яке є базовим у взаємозв'язку з предметом доказування при вирішенні спірних відносин та відповідно до наведених вище вимог є складовою частиною позовної заяви.
Крім цього, в силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Дана норма права є чіткою, безальтернативною та не допускає неоднозначного чи множинного тлумачення.
Всупереч наведеним вимогам позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а надав докази відправлення поштовим зв'язком адміністративного позову відповідачу, що не звільняє його від обов'язку виконання вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на ту обставину, що неприєднання копій всіх документів, що додані до позовної заяви для відповідача, унеможливлює виконання судом приписів частини шостої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої саме суд надсилає відповідачеві разом з копією ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та з витягом про процесуальні права та обов'язки сторін також копію позовної заяви та додані до неї документи.
Також, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною першої статті 6 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Згідно пункту 24.3 статті 24 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
З урахуванням вимог Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 №174, суд дійшов висновку, що, у даному випадку, належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку, який прийняв платіж, яка підписана уповноваженою посадовою особою банку і скріплена печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Всупереч цьому, позивачем до позовної заяви надано лише ксерокопії квитанцій про сплату судового збору від 05.10.2015 № 13 та від 08.10.2015 №15, що не є належними доказами сплати судового збору у розумінні положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, як вбачається із діловодства спеціалізованого суду, квитанція від 05.10.2015 № 13 у розмірі 1589,07 грн., яка приєднана позивачем як доказ сплати судового збору була уже зареєстрована у межах справи № 810/4924/15.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2015 по справі № 810/4924/15 Товариству з обмеженою відповідальністю "Антисептик" повернутий судовий збір у розмірі 1589,07 грн. за вказаним платіжним дорученням.
У зв'язку з чим, подана ксерокопія квитанції про сплату судового збору від 05.10.2015 № 13 у розмірі 1589,07 грн. не приймається судом до уваги.
Відтак, судом встановлено відсутність доказів сплати судового збору.
Крім цього, відсутність у матеріалах справи оскаржуваного рішення позбавляє суд можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даного адміністративного позову.
Також, згідно із положеннями статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Так, частиною 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Згідно із положеннями частини другої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють.
Судом встановлено, що позовну заяву підписано громадянином ОСОБА_1, як директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Антисептик".
Разом з цим, до позовної заяви не приєднано жодних доказів того, що ОСОБА_1, є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Антисептик", а відтак, особою, уповноваженою діяти від імені позивача без довіреності.
Також, позивачем не зазначено дату підписання позовної заяви, що відповідно є порушенням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наданням позивачеві часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 15 листопада 2015 року шляхом подання безпосередньо до суду:
- уточненої позовної заяви з вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження з приводу того, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних або подати різні адміністративні позови;
- належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням у прохальній частині позовної заяви, які саме дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області позивач просить суд визнати протиправними та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- належним чином завірену копію податкового повідомлення-рішення від 26.08.2014 №0000772220, який є предметом оскарження або повідомити суд про причини неможливості його надання;
- належним чином оформлену позовну заяву із зазначенням дати підписання адміністративного позову;
- доказів, які стверджують займану посаду та повноваження ОСОБА_1;
- копії позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів;
- оригіналу (-ів) документу (-ів) про сплату судового збору за подання позовної заяви, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI;
- обґрунтовані пояснення з приводу того, чи вживалися позивачем відповідні заходи щодо повернення судового збору у розмірі 1589,07 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 05.10.2015 № 13 на підставі ухвали суду від 08.10.2015 по справі № 810/4924/15. Якщо такі заходи не вживались, надати довідку з органу Державної казначейської служби про те, що судовий збір, сплачений згідно з платіжним дорученням від 05.10.2015 № 13 не повертався; якщо такі заходи вживались - надати оригінал документу про сплату судового збору або інше платіжне доручення.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТИСЕПТИК" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 15 листопада 2015 року.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя:(підпис) ОСОБА_2
Згідно з оригіналом. Суддя: