Копія
Справа № 686/9287/15-ц
Провадження № 22-ц/792/2073/15
03 листопада 2015 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,
суддів: Гринчука Р.С., Грох Л.М.,
при секретарі : Гриньовій А.М.,
з участю : представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника ПАТ "Комерційний банк "Даніель" Тесляра О.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/9287/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 вересня 2015 року по справі за позовом арбітражного керуючого Шишкіна Сергія Вікторовича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НОН-АРТ" до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_5, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, реєстраційна служба Хмельницького міськрайонного управління юстиції, про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору іпотеки, скасування державної реєстрації договору іпотеки та припинення обтяження договору іпотеки. Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів
Арбітражний керуючий Шишкін С.В. в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ", звертаючись до суду з позовом, вказував, що постановою господарського суду Хмельницької області від 9 липня 2010 року ТОВ «Телерадіокомпанія «ТОН-АРТ» м. Хмельницький визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено його - арбітражного керуючого Шишкіна С.В. ліквідатором майна боржника. В ході ліквідаційної процедури, 12 березня 2014 року ухвалою господарського суду Хмельницької області було задоволено його заяву, як арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ «Телерадіокомпанія «ТОН-АРТ», та визнано недійсним договір купівлі-продажу виробничого корпусу, загальною площею 3873,1 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ТОВ «Телерадіокомпанія «ТОН-АРТ» в особі директора ОСОБА_7, як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Поліщук Н.В. 6 листопада 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 5883. Вказане судове рішення після його апеляційного та касаційного перегляду за скаргами ОСОБА_1 було залишено без змін та набрало законної сили. Також позивач зазначав, що в ході розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою звернувся ПАТ «Комерційний банк «Даніель» про залучення його до участі у справі як третьої особи, ________________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції - Продан Б.Г. провадження № 22-ц/792/2073/15
Доповідач - Костенко А.М. Категорія № 19, 27, 81
яка не заявляє самостійних вимог. Свої вимоги обґрунтував тим, що 13 жовтня 2011 року між ним та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 176/5-КЗН-Т за яким позичальник отримала 300000 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між банком та ОСОБА_10 13 жовтня 2011 року був укладений договір іпотеки за яким іпотекодавець передала в іпотеку належне їй на праві власності приміщення виробничого корпусу, загальною площею 3873,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Позивач вказував, що оскільки судовим рішенням було визнано недійсним договір купівлі-продажу виробничого корпусу, отже, фактично, ОСОБА_1 не є власником нежитлового приміщення, а тому укладений договір іпотеки підлягає визнанню недійсним. Крім того, позивач вказував, що на час укладення договору іпотеки, згідно витягу Хмельницького БТІ місцезнаходження приміщення було зареєстровано АДРЕСА_2. Однак, Хмельницьким БТІ було видано також витяг, за яким місце знаходження виробничого корпусу було вказано - АДРЕСА_1. Тому позивач просив суд скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення виробничий корпус, загальною площею 3873,1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2, що здійснена 10 листопада 2008 року Хмельницьким БТІ за реєстраційним номером 5077151, визнати недійсним договір іпотеки укладений 13 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 і ПАТ «Комерційний банк «Даніель», посвідчений приватним нотаріусом Твердохліб Г.Г, за реєстраційним № 2866, скасувати державну реєстрацію договору іпотеки, припинити обтяження предмету іпотеки - виробничого корпусу, загальною площею 3873,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер 5071151 у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 15539656, у Державному реєстрі іпотек за № 11717654, стягнути з відповідачів судові витрати.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 18 вересня 2015 року вказаний позов було задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 13 жовтня 2011 року між ОСОБА_1 і ПАТ «Комерційний банк «Даніель», посвідчений приватним нотаріусом Твердохліб Г.Г, за реєстраційним № 2866. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення виробничий корпус, загальною площею 3873,1 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_2, що здійснена 10 листопада 2008 року Хмельницьким БТІ за реєстраційним номером 5077151. Скасовано державну реєстрацію договору іпотеки, за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку виробничий корпус, загальною площею 3873,1 кв.м. по АДРЕСА_2. Накладено арешт на виробниче приміщення загальною площею 3873,1 кв.м. по АДРЕСА_2 яке розташоване на земельній ділянці, площею 5320 кв.м., кадастровий номер - НОМЕР_1. Стягнуто з відповідачів на користь позивача 243 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить касувати вказане рішення, ухвалити нове, яким закрити провадження в частині позовних вимог та в решті позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про підставність вимог до реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції. На думку апелянта, в цій частині провадження підлягає закриттю. Також вважає, що позивач безпідставно пред'явив позов, оскільки позивач не є стороною договору іпотеки, не надав доказів порушення його інтересів, відповідно немає права його оскаржувати. Також вказує, що згідно приписів ст. 627 ЦК України сторони є вільними при укладенні договору, отже укладаючи договір, діяли вільно, користуючись правом на вільне укладення правочинів.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так судом встановлено, що 6 листопада 2008 року між ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ" в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Поліщук Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 5883, договір купівлі-продажу (ВМА 091845) реєстраційний номер в реєстрації права власності 5077151, за яким продавець ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ" продала, а покупець ОСОБА_1 купила, належне продавцю нежитлове приміщення - виробничий корпус, площею 3873,1 кв.м. в м. Хмельницький по АДРЕСА_1.
У відповідності до цього договору ОСОБА_1 зареєструвала право власності на вказане нежитлове приміщення.
В послідуючому адресу цього нежитлового приміщення було змінено на АДРЕСА_2, що підтверджується витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно.
13 жовтня 2011 року між ПАТ «Комерційний банк «Даніель» та ОСОБА_1 для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, укладеному між ПАТ «Комерційний банк «Даніель» та ОСОБА_5 13 жовтня 2011 року, був укладений договір іпотеки. За цим договором ОСОБА_1 передала в іпотеку нежитлове приміщення - виробничий корпус, площею 3873,1 кв.м. в м. Хмельницький по АДРЕСА_2, яке належало їй, як це зазначено в договорі іпотеки, на підставі нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького нотаріального округу Поліщук Н.В. 6 листопада 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 5883, реєстраційний номер в реєстрації права власності 5077151, договору купівлі-продажу (ВМА 091845).
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12 березня 2014 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21 травня 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 3 вересня 2014 року, і яка набрала законної сили, договір купівлі-продажу від 6 листопада 2008 року нежитлового приміщення - виробничого корпусу, площею 3873,1 кв.м. в м. Хмельницький по АДРЕСА_1, укладений між ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ" в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_1 визнано недійсним. В ухвалу суду вказано, що угода є такою, що укладена боржником із заінтересованою особою (сестрою директора товариства), первинні документи на оплату договору відсутні, продаж нерухомого майна здійснено за значно заниженою вартістю і в результаті цієї угоди кредиторам завдані збитки внаслідок виведення майна зі складу ліквідаційної маси ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ".
Таким чином, господарським судом встановлено, що спірний договір купівлі-продажу укладений з порушенням норм чинного законодавства та суперечить нормам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
П. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції станом на час реєстрації права власності за ОСОБА_1 - листопад 2008 року, державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться відомості до Державного реєстру прав.
Таким чином, з врахуванням обставин справи, норм чинного законодавства слід прийти до висновку, що ОСОБА_1 неправомірно з порушенням чинного законодавства набула право власності на спірне майно, а тому не мала права розпоряджатись цим майном, в тому числі і передавати його в іпотеку шляхом укладення відповідного договору в забезпечення виконання зобов'язань інших осіб перед третьою стороною.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що оспорюваний договір іпотеки суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також порушує законні права та інтереси власника переданого в іпотеку нерухомого майна - ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ" на володіння, розпорядження та користування своїм майном, передбачені ст. 319, 391 Цивільного кодексу України, а тому висновки суду першої інстанції про задоволення позову є законними і обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги, що позивач не є стороною договору іпотеки та укладення такого договору ніяким чином не порушує його права слід відхилити.
Так ст.ст. 319, 391 Цивільного кодексу України, передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним цього свого права.
Після визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення - виробничий корпус, площею 3873,1 кв.м. в м. Хмельницький по АДРЕСА_1 з листопада 2008 року власником даного майна є ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ".
Наявність державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірне майно, договору іпотеки, державної реєстрації договору іпотеки унеможливлює використання ТОВ "Телерадіокомпанія "ТОН-АРТ" своїх прав як власника на володіння, користування, розпорядження цим нерухомим майном.
Безпідставними також є доводи апелянта про закриття провадження у справі за вимогами про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірне майно, державної реєстрації договору іпотеки на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
У вказаній цивільній справі позивачем не оскаржуються дії чи рішення державного реєстратора, а ставиться питання про скасування державної реєстрації права власності та договору іпотеки з підстав визнання недійсним правочинів, на підставі яких було здійснено таку реєстрацію.
При цьому на час реєстрації права власності ОСОБА_1 таку реєстрацію здійснював не державний реєстратор, а бюро технічної інвентаризації. Згідно ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції станом на час реєстрації права власності за відповідачем - листопад 2008 року, державна реєстрація речових прав скасовується в разі винесення судом відповідного рішення з цього приводу.
Не спростовують висновків суду й інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 18 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)
З оригіналом згідно : Суддя А.М. Костенко