Деражнянський районний суд Хмельницької області
м. Деражня, вул. Миру, 43, 32200, (03856) 2-10-24
Справа №2-а-731
2010 рік
4 лютого 2010 року Деражнянський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Коваля Ф.І.
при секретарі Демчишиній Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражні справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про стягнення відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни за 2008 рік та січень-листопад 2009 року, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про стягнення відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни за 2008 рік та січень-листопад 2009 року.
У своїй заяві позивачка зазначила, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 1 січня 2008 року встановлено, що у 2008 році підвищення до пенсії або грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії дітям війни, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач вважає, що розмір невиплаченого їй підвищення до пенсії за 2008 рік становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і просить стягнути вказані кошти з відповідача. Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь підвищення до пенсії у такому ж розмірі за січень-листопад 2009 року.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги, а також просить провести розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав із тих підстав, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, проте управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі не може здійснити доплату до пенсії позивача через відсутність законодавчого врегулювання з цього питання.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Позивачка ОСОБА_1 має статус дитини війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду у Деражнянському районі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія вказаної статті була зупинена на 2008 рік - ст. 67 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким зупинено на 2008 рік дію тієї ж статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення закону, визнані Конституційним Судом України неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття судом відповідного рішення (ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р.).
Виходячи з наведеного, позивачка має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
В той же час суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині підвищення пенсії позивачці, як особі, що має статус дитини війни, до 22 травня 2008 року з огляду на те, що згадане рішення Конституційного Суду України набрало чинності з 22 травня 2008 року і не поширюється на правовідносини, які існували до їх прийняття.
Крім того, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь підвищення до пенсії за січень-листопад 2009 року.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницькій області, яке є відповідачем за цим позовом.
Керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. ст. 7, 99, 100, 158, 162, 163, 254 КАС України, суд, -
постановив:
адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та з 1 січня по 30 листопада 2009 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Коваль Ф.І.