28 вересня 2015 року Справа № 808/4181/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача суму податкової заборгованості у розмірі 1 530 грн. 00 коп., оскільки відповідач не сплатив зазначену заборгованість у добровільному порядку.
Ухвалою суду від 28.09.2015 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та надано відповідачу строк для подання до суду заперечень проти позову та доказів на їх обґрунтування, або заяву про визнання позову.
До суду повернувся конверт з відміткою посадової особи поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Заперечення або заява про визнання адміністративного позову на адресу суду від відповідача не надходили.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є платником податків і зборів визначених ст. 8 Податкового кодексу України.
Станом на 08.07.2015 ФОП ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 1530, 00 грн. по єдиному податку з фізичних осіб.
Відповідачу нараховано штрафні санкції згідно акту перевірки №2714/2970318792/1701 від 02.12.2014 та корінця податкового повідомлення-рішення №0000011702 від 13.01.2015 у розмірі 1530,00 грн.
02.12.2014 було складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності №2714/2970318792/1701. Згідно акту перевірки було встановлено, що платником не подано податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за І півріччя 2012, III квартал 2012, І квартал 2013, І півріччя 2013, ПІ квартал 2013, 2013 рік, І квартал 2014, І півріччя 2014, III квартал 2014. У зв'язку з чим Відповідачу направлено ППР №0000011702 від 13.01.2015 та податкову вимогу №70-23 від 13.03.2015.
Згідно п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до «Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 576, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1840/24372, податкова вимога складається з двох частин - корінець податкової вимоги та частини, що направляється платнику податків.
Крім того, відповідно до п.п. 4.5 зазначеного Порядку, структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції в день отримання податкової вимоги від податкового керуючого, надсилає (вручає) податкову вимогу платнику податків, при цьому корінець податкової вимоги залишається в органі доходів і зборів та долучається до справи платника податків.
Наведені заходи ДПІ щодо стягнення заборгованості не дали позитивних результатів.
Відповідно до п. 291.3. статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п.п. 298.1.1 пункту 298.1. статті 298 ПКУ, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Відповідно до п.п. 298.1.4. пункту 298.1. статті 298 ПКУ, суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Відповідно до п. 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
При цьому відповідно до п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України для другої групи платників єдиного податку ставка становить від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. В даному випадку, відповідач має сплачувати 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового, (звітного) року (а саме 1 147 грн.).
Порядок сплати єдиного податку встановлено п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, де визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Відповідно до п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки таабо заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків в'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.
У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Зазначена в податковій вимозі сума погашена не була.
Повторне надіслання вимог не передбачено Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Кодексу, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пп. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пп. 95.2 Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Суд вважає, що податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою відповідачем єдиного податку, підтверджений документально, а тому підлягає стягненню.
Керуючись статтями 17, 158-163, 167, частиною 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідн. НОМЕР_1, заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 00 коп. на р/р 31415699700237 ГУДКУ у Запорізькій обл., УК у Пологівському районі/м. Пологи, код платежу 18050400 (єдиний податок з фізичних осіб), МФО 813015.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака