30 вересня 2015 року Справа № 808/4209/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача суму податкової заборгованості у розмірі 750 грн. 00 коп., оскільки відповідач не сплатив зазначену заборгованість у добровільному порядку.
Ухвалою суду від 03.08.2015 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та надано відповідачу строк для подання до суду заперечень проти позову та доказів на їх обґрунтування, або заяву про визнання позову.
До суду повернувся конверт з відміткою посадової особи поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, є платником податків і зборів визначених ст. 8 Податкового кодексу.
20.02.2014 до Гуляйпільського відділення Пологівської ОДПІ Відповідач подав заповнену податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік. В декларації відповідач самостійно визначив суму податку у розмірі 750, 00 грн., яку необхідно сплатити. Проте зазначена сума податку Відповідачем не сплачена. У зв'язку з чим Відповідач, станом на 13.05.2015 має узгоджений податковий борг перед бюджетом через несплату податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб в сумі 750, 00 грн.
Оскільки, Відповідач не сплатив вказану ним в декларації суму вчасно, у порядку ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу направлено податкову вимогу №38-17 від 16.02.2015.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п. 14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Відповідно до абз. 4 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Відповідно до пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
Відповідно до пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Пунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 87.1 1 ст. 87 Податкового Кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Наведені обставини свідчать про те, що порушення відповідачем обов'язків платника податків щодо сплати належних сум податків та зборів в установлені законами строки шкодить наповненню прибуткової частини бюджету, перешкоджає проведенню державної фінансової політики в частині розподілення бюджетних коштів, що тягне недостатнє фінансування державою бюджетної сфери.
Оскільки до цього часу від відповідача сума податкового боргу до державного бюджету не надходила, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 17, 158-163, 167, частиною 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, податок на доходи фізичних осіб (11010500) в сумі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. на р/р 33118341700114, отримувач ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО: 813015.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака