Глобинський районний суд Полтавської області
м. Глобино, вул. Леніна, 149, 39000, (05365) 2-45-86
Справа №2-а-288/10
13 грудня 2010 року Глобинський районний суд Полтавської області
в складі : головуючого - судді Прикіпєлової Л.В.
при секретарі Таранець Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прапорщика міліції інспектора ДПС ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області з обслуговування м. Олександрія та району ОСОБА_2 Миколайовича- про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 20.03.2010 року серія ВА № 112361, -
встановив:
30.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до прапорщика міліції інспектора ДПС ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області з обслуговування м. Олександрія та району ОСОБА_2 - про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 20.03.2010 року серія ВА № 112361. В позовній заяві посилається на те, що постановою прапорщика міліції інспектора ДПС ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області з обслуговування м. Олександрія та району ОСОБА_2 20.03.2010 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн. Згідно зазначеної постанови, ОСОБА_1 20.03.2010 року о 08.10 год. в м. Олександрія по вул.. 50 років Жовтня-16 керував автомобілем НОМЕР_1 та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1. «Рух заборонено» та таблички до нього 7.4.1 (суботні, недільні та святкові дні). Позивач вважає постанову незаконною з тих підстав, що дорожній знак 3.1 «Рух заборонено» розташований в місці недоступному для оглядовості людському оку та закритий гіллям, тому позивачем порушено ПДР України з поважної причини. Позивач прохає скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 20.03.2010 року серія ВА № 112361 як незаконну.
Заявою до суду позивач прохає справу розглядати у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити з підстав, що зазначені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про дату, час, місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заперечень щодо позову не надав.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою прапорщика міліції інспектора ДПС ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області з обслуговування м. Олександрія та району ОСОБА_2 20.03.2010 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 20.03.2010 року о 08.10 год. в м. Олександрія по вул.. 50 років Жовтня-16 керував автомобілем НОМЕР_1 та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1. «Рух заборонено» та таблички до нього 7.4.1 (суботні, недільні та святкові дні).
Згідно ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КпАП України, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом»якшують та обтяжують відповідальність.
Судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову, вимоги закону не враховані.
Під час винесення постави не дотримано вимог статей 245, 276, 278, 279, 280, 285 КпАП України відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне з»ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Згідно ст. 215 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях ОСОБА_1 є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином суд вважає постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст..71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Адміністративний позов подано позивачем у строк встановлений ст. 289 КпАП України
При винесенні постанови про адміністративне правопорушення інспектор порушив ст.ст. 252, 279 та 280 КпАП в частині заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідження доказів, вирішення клопотань цих осіб, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність. В адмінпротоколі, коли ОСОБА_1 в графі пояснення особи зазначив, що з протоколом не згоден, то інспектор ДПС не взяв пояснення у свідків. Відповідно до п.16.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 27.03.2009 року № 111 при порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник підрозділу ДПС встановлює та фіксує дані свідків та очевидців протиправних дій особи - що в даному випадку не було зроблено.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлених останніх доводів.
При дослідженні судом протоколу і постанови виявлено, що вони не відповідають п.2.3. п.2.6., 2.7., 2.10., 2.11. 2.12 Інструкції з оформленням матеріалів про адміністративні правопорушення (затвердженої наказом МЕС України 22.02.2001р. № 185 та зареєстрованої в МЮ України 26.03.2001р № 272/5463. Протокол і постанова не мають ні штампів, не печаток..
Відповідачем не надано ні заперечення проти адміністративного позову, ні докази, які підтверджують правомірність його рішення, дії чи бездіяльності.
А поскільки відповідач, на якого згідно закону покладений обов»язок доказування правомірності свого рішення, на неодноразові виклики в судове засідання не з»явилися, своїх заперечень проти позову не надали, що унеможливлює спростування пояснень позивача, за відсутності мотивування у постанові відхилення доказів про те, що адміністративного правопорушення він не вчиняв, винесення постанови без опису обставин по справі щодо відхилення або спростування такої обставини по справі як пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та те, що постанова не містить печаки, тому суд приходить до висновку, що порушення відповідачем вимог ст.ст.251,252,280,283,284 КУпАП при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесенні постанови є підставою задоволення вимог позивача із скасуванням постанови і закриттям провадження по справі.
Керуючись ст.ст.17-20, ч. 2 ст. 71, 104-106, ч. 1 ст. 102, ч. 2 ст. 162 КАС України, суд
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №112361 від 20.03.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова оскарженню не підлягає..
СУДДЯ Л.В. ПРИКШЄЛОВА