"02" листопада 2015 р. Справа № 920/1076/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Россолов В.В. , суддя Терещенко О.І.
при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
за участю:
прокурора - Ногіна О.М. (посвідчення №032167 від 11.02.2015 року);
представників сторін:
позивача - Марку А.Г. (довіреність №11-2/361 від 15.04.2015 року);
першого відповідача - не з'явився;
другого відповідача - не з'явився;
першої третьої особи - не з'явився;
другої третьої особи - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№4924С/1-43) на рішення господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року у справі №920/1076/15
за позовом Конотопського міжрайонного прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Сумській області, м. Суми;
до 1. Глухівської районної державної адміністрації Сумської області, м. Глухів, Сумська область;
2. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ;
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Реєстраційна служба Глухівського міськрайонного управління юстиції у Сумській області, м. Глухів, Сумська область;
2. Управління Держземагентства у Глухівському районі Сумської області, м. Глухів, Сумська область;
про визнання незаконним та скасування розпорядження райдержадміністрації, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання звільнити земельну ділянку,
Прокурор звернувся до господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Сумській області з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Глухівської районної державної адміністрації №187 від 28.04.2006 р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ВАТ НАСК "Оранта" для комерційного використання на території Сопицької сільської ради"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 150 кв.м. (кадастровий номер 5921586800:04:03:0106), розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області, укладений 12.10.2006 р. між Глухівською районною державною адміністрацією та ПАТ "НАСК "Оранта", а також зобов'язати відповідача 2 звільнити земельну ділянку площею 150 кв.м. (кадастровий номер 5921586800:04:03:0106), розташовану на автошляху Кіпті-Глухів-Бачівськ біля пункту пропуску "Бачівськ" на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області.
Рішенням господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року у справі №920/1076/15 (суддя Коваленко О.В.) в позові відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року у справі №920/1076/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2015 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.11.2015 року. Крім того, зобов'язано позивача надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 року у зв'язку з закінченням повноважень судді Бондаренка В.П. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Россолов В.В., суддя Терещенко О.І.
Відповідачі та треті особи, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку представників в судове засідання.
Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що явка представників відповідачів та третіх осіб не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.
Прокурор в судовому засідання надав до долучення до матеріалів справи відзив Конотопського міжрайонного прокурора на апеляційну скаргу позивача (вх№14902 від 02.11.2015 року), в якому зазначено, що він не підтримує апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора та представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 13 сесії 23 скликання Сопицької сільської ради народних депутатів від 10.11.2000 р. Адміністрації автомобільних доріг в Сумській області (Службі автомобільних доріг в Сумській області) було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 8,2572 га для розміщення Державної магістральної автомобільної дороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ (а.с. 18).
На підставі вказаного рішення Сопицької сільської ради народних депутатів, Сопіцькою сільською радою народних депутатів Глухівського району Сумської області видано Адміністрації автомобільних доріг в Сумській області державний акт на право постійного користування землею серії СМ №0033.
Розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації № 187 від 28.04.2006 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству Національній акціонерній страховій компанії "Оранта" для комерційного використання (розміщення пункту по наданню послуг з страхування) із земель постійного користування Служби автомобільних доріг у Сумській області біля прикордонного пункту-пропуску "Бачівськ" на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту.
Пунктом 2 вказаного розпорядження припинено право постійного користування земельною ділянкою Службі автомобільних доріг у Сумській області, загальною площею 150 кв.м., розташованої біля пункту-пропуску "Бачівськ" на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту, яка перебувала в постійному користуванні.
На підставі розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 187 від 28.04.2006 між Глухівською районною державною адміністрацією і ВАТ НАСК "Оранта" (Приватне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта") 12.10.2006 р. укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідач 1 надав, а відповідач 2 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (розміщення пункту для надання послуг по страхуванню) на території Сопицької сільської ради Глухівського району, загальною площею 150 кв.м. строком на 30 років.
Даний договір зареєстровано у Глухівському районному відділу Сумської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель 16.10.2006 р. вчинено відповідний запис №040661702018.
Крім того, спірна земельна ділянка була передана ПАТ НАСК "Оранта" відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 16.10.2006 р.
Таким чином, судом встановлено, що з 16.10.2006 р. земельна ділянка, загальною площею 150 кв.м. знаходиться у користуванні ПАТ НАСК "Оранта".
05.09.2014 р. до Конотопського прокурору з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері надійшло звернення Служби автомобільних доріг у Сумській області (вих. 11-2/1033 від 03.09.2014 р.) з проханням провести перевірку законності вилучення земельних ділянок у смузі відводу автомобільної дороги М-02 Кіпті-Глухів-Бачівськ на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області з причини встановлення факту незаконного зменшення площі цих земельних ділянок.
Відповідно до постанови про проведення перевірки від 09.09.2014 р. Конотопською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері проведено відповідну перевірку, за наслідками якої встановлено численні порушення норм діючого законодавства.
Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Сумській області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядження голови Глухівської РДА №187 від 28.04.2006 р. суперечить нормам діючого законодавства, договір оренди землі, укладений на підставі даного розпорядження підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка звільненню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що розпорядження голови Глухівської РДА №187 від 28.04.2006 р., є законним, та договір оренди землі від 12.10.2006 р., який був укладений на підставі даного розпорядження є таким, що відповідає вимогам закону, а позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 150 кв.м. (кадастровий номер 5921586800:04:03:0106), розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області, укладеного 12.10.2006 р. між Глухівською районною державною адміністрацією та ПАТ "НАСК "Оранта" визнаються судом необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають. Також не підлягає задоволенню вимога щодо звільнення спірної земельної ділянки, оскільки судом встановлена правомірність дій Глухівської районної державної адміністрації щодо вилучення зазначеної земельної ділянки з постійного користування Служби автомобільних доріг у Сумській області.
Крім того, господарським судом першої інстанції застосовано наслідки спливу строку позовної давності, вказавши, що прокурор та позивач пропустили строк позовної давності та не подано доказів поважності причини його пропуску.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент видання Розпорядження). Районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;
в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Всупереч зазначеної норми, Глухівською РДА передано земельну ділянку для комерційного використання, що не відповідає меті надання земельних ділянок в оренду чи в користування в порядку ч.3 ст. 122 Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 149 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент видання Розпорядження), Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.
Згідно частини 6 ЗК України, обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.
Таким чином, Глухівська РДА виданими розпорядженнями перевищила свої повноваження щодо вилучення земельних ділянок.
Окрім того, згідно з ч.2 ст.149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Як вказує позивач, Служба автомобільних доріг у Сумській області заяву про добровільну відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою не подавала, а також не надавала згоду на вилучення спірної земельної ділянки в порядку ст.149 Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, Глухівська РДА не мала повноважень на припинення права користування земельною ділянкою, наданою у постійне користування Службі автомобільних доріг у Сумській області, та надавати її в оренду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що розпорядження голови Глухівської РДА №187 від 28.04.2006 р. є незаконними та підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає помилковим посилання місцевого суду на висновок про можливість відведення земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні Служби автодоріг, для спільного користування для розміщення малої архітектурної форми (далі по тексту - МАФ) відповідача, в якості згоди на вилучення. (а.с.53)
Зазначений висновок не може трактуватися як згода на вилучення земельної ділянки. У даному висновку не йдеться мова про вилучення земельної ділянки, а лише про відведення для тимчасового розміщення малої архітектурної форми.
Як зазначено позивачем в апеляційній скарзі, пакет документів готувався страховою компанією для отримання дозволу Укравтодору на розміщення МАФ. Вказаний дозвіл видавався на підставі Порядку видачі дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування об'єктів сервісу на землях дорожнього господарства та згод і погоджень на об'єкти зовнішньої реклами вздовж автомобільних доріг загального користування, затвердженого наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29.09.2005р. № 414. Зазначеним Порядком передбачалося отримання висновку від регіональної Служби автодоріг та проведення обстеження земельної ділянки, затвердженого відповідним актом. Втім, страховою компанією так і не був отриманий дозвіл на розміщення МАФ.
Положенням про Службу автомобільних доріг у Сумській області, закріплено, що організація користується та розпоряджається майном за погодженням Укравтодору, вчиняючи щодо нього будь-які дії згідно із законодавством.
З наведеного вбачається, що згода на вилучення земельної ділянки повинна надаватися лише Укравтодором, а у Служби автодоріг відсутні повноваження на вчинення таких дій.
Окрім того, наявна у матеріалах справи, копія висновку взагалі не може вважатися належним доказом в розумінні пункту 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", оскільки не є чіткою, не містить ні вихідного номеру, ні відбитку печатки, ні підпису керівника організації. Оригінал цього документа не було надано суду для огляду.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги щодо визнання недійсним та скасування розпорядження Глухівської районної державної адміністрації №187 від 28.04.2006 р. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3,5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу і державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 12.10.2006р. між Глухівською райдержадміністрацією та ВАТ «НАСК «Оранта» укладений з порушенням вимог земельного законодавства, тому в силу ст.215 Цивільного кодексу України, ст.207 Господарського кодексу України підлягає визнанню недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.
Крім того, неправомірним є висновок, щодо пропуску строку позовної давності, з огляду на таке.
Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Право на задоволення позову або право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні. Отже, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено статтею 257 Цивільного кодексу України у три роки.
За приписами ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, акт обстеження земельної ділянки, на який посилається місцевий суд, передбачає обстеження земельної ділянки Служби автодоріг для отримання у майбутньому від Укравтодору дозволу на розміщення МАФ. Зазначений акт містив характеристики земельної ділянки, а обстеження проводилося виключно з метою отримання в майбутньому дозволу на розміщення МАФ. Акт обстеження земельної ділянки не містив інформації про вилучення земельної ділянки.
Про порушення свого права, а саме незаконне вилучення земельної ділянки, Служба автодоріг дізналася з листа Управління Держземагентства у Глухівському районі Сумської області від 12.08.2014р. Таким чином, загальний трирічний строк позовної давності на момент подання позовної заяви не сплинув.
Відповідно до пункту 2.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 року - за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
В основу рішення суду першої інстанції було покладено одночасно дві підстави для відмови в задоволені позову. Необґрунтованість позовних вимог, та сплив строку позовної давності, що є взаємовиключними обставинами для відмови в задоволені позову. Застосування двох взаємовиключних підстав як це було застосовано судом першої інстанції не допускається.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року у справі №920/1076/15 з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не було виконано вимоги ухвали суду від 16.10.2015 року щодо сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі виконано не було.
У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи п.п. 4.1, 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення про задоволення позову, судові витрати по даній справі покладаються на відповідачів солідарно.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 3, 4 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу позивача задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 10 вересня 2015 року у справі №920/1076/15 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов прокурора задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Глухівської районної державної адміністрації № 187 від 28.04.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ВАТ НАСК «Оранта» для комерційного використання на території Сопицької сільської ради».
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 150 кв.м. (кадастровий номер 5921586800:04:03:0106), розташованої на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області, укладений 12.10.2006 між Глухівською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ - 04058108, місцезнаходження: вул. Києво-Московська, 43, м. Глухів, Сумська область, 41400,) та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Здолбунівська, буд 7-Д м. Київ, 01081, ід. код. 00034186).
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Здолбунівська, буд 7-Д, м. Київ, 01081, ід. код. 00034186) звільнити земельну ділянку площею 150 кв.м., розташовану на автошляху «Кіпті-Глухів- Бачівськ» біля пункту пропуску «Бачівськ» на території Сопицької сільської ради Глухівського району Сумської області.
Стягнути з Глухівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 04058108, місцезнаходження: вул. Києво-Московська, 43, м. Глухів, Сумська область, 41400) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Суми, код ЄДРПОУ 37970593, рахунок 31218206783002, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Сумській області, МФО 837013, код бюджетної класифікації 22030001) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції в сумі 1218,00 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Здолбунівська, буд 7-Д м. Київ, 01081, ід. код. 00034186) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Суми, код ЄДРПОУ 37970593, рахунок 31218206783002, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Сумській області, МФО 837013, код бюджетної класифікації 22030001) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції в сумі 1218,00 грн.
Стягнути з Глухівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 04058108, місцезнаходження: вул. Києво-Московська, 43, м. Глухів, Сумська область, 41400) на користь Служби автомобільних доріг у Сумській області (код ЄДРПОУ - 24014538, місцезнаходження: вул. Роменська,79/2, м. Суми, 40002) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 669,9 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Здолбунівська, буд 7-Д м. Київ, 01081, ід. код. 00034186) на користь Служби автомобільних доріг у Сумській (код ЄДРПОУ - 24014538, місцезнаходження: вул. Роменська,79/2, м. Суми, 40002) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 669,9 грн.
Стягнути з Глухівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 04058108, місцезнаходження: вул. Києво-Московська, 43, м. Глухів, Сумська область, 41400) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 669,9 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Здолбунівська, буд 7-Д м. Київ, 01081, ід. код. 00034186) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) ) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 669,9 грн.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.
Повний текст постанови складено 06.11.2015 р.
Головуючий суддя Тихий П.В.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Терещенко О.І.