про повернення позовної заяви
06.11.15р. Справа № 904/9666/15
Суддя Суховаров А.В. , розглянувши матеріали
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНОН ДНІПРО", м.Херсон
до Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "ім. Фритьйофа Нансена",
с.Михайлівка Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 18 112, 35 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНОН ДНІПРО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "ім. Фритьйофа Нансена" суму 12 4910,21 грн. основного боргу, 3 259, 56 грн. пені, 2 362, 58 грн. інфляційних за договором оренди №000001238 від 15.10.14р. та договором оренди №000001327 від 01.12.14р.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Розглянувши позовні матеріали, господарський суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Всупереч цим вимогам, в одній позовній заяві позивач об'єднав вимоги, що випливають із двох різних договорів:
- договір оренди №000001238 від 15.10.14р., за умовами якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування танк охолоджувач DX/OB 1800, інв.№ДД0410908;
- договір оренди №000001327 від 01.12.14р., за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування автомобіль-молоковоз НОМЕР_1.
Отже позивач об'єднав вимоги, що випливають із двох різних договорів, по кожному з них позивачем подано різні, хоч і подібні докази.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні як спільність підстав виникнення позовних вимог, так і доказів, поданих на їх підтвердження, а сумісний розгляд вимог за двома різними договорами перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін у одній судовій справі, що насамперед суттєво ускладнить вирішення спору. Тобто, за таких позовних вимог під час здійснення розгляду спору господарському суду неможливо буде з'ясувати всі фактичні обставини, які безумовно мають впливати на встановлення правомірності дій кожної із сторін цього позову, в той же час коли специфікою господарського судочинства є вирішення спору у найкоротші строки встановлені чинним господарським процесуальним законодавством.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України об'єднання кількох однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу є правом судді, а не обов'язком.
Приписами п. 5 ч.1 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви на підставах, визначених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено діючим законодавством та не є відмовою в доступі до правосуддя в розумінні Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" та не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, у зв'язку з чим позивач не позбавлений права повторно звернутися з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.5 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток:
- позовна заява з додатками, в тому числі оригінал платіжного доручення №9755 від 17.09.15р. про сплату судового збору у розмірі 1 218, 00 грн.;
- поштовий конверт.
Суддя ОСОБА_1