05 листопада 2015 року Справа № 915/1195/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіУдовиченка О.С.,
суддів:Погребняка В.Я.,
Поліщука В.Ю. (доповідач),
розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТО" Черепенко Вікторії Григорівни,
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2015 року,
у справі№ 915/1195/13 Господарського суду Миколаївської області,
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "КАТО" (смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область),
пробанкрутство,-
за участю представників:
від ТзОВ "ФК "Фортіс Фінанс": Юрченко А.В. - представник (довіреність від 02.02.2015 року);
представники інших учасників судового провадження не з'явились;
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2013 року порушено провадження у справі № 915/1195/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТО" (далі за текстом - ТзОВ "КАТО").
Постановою господарського суду Миколаївської області від 24.07.2014 року у справі № 915/1195/13 визнано ТзОВ "КАТО" банкрутом, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Черепенко Вікторію Григорівну, тощо.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2015 року у справі № 915/1195/13 (суддя - Міщенко В.І.) затверджено Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТзОВ "КАТО"; ліквідовано ТзОВ "КАТО", інше.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року у справі № 915/1195/13 (головуючий суддя - Аленін О.Ю., судді: Богатир К.В., Бєляновський В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фортіс Фінанс" (далі за текстом - ТзОВ "ФК "Фортіс Фінанс") задоволено; ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2015 року у справі № 915/1195/13 скасовано; справу № 915/1195/13 передано на розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, господарський суд апеляційної інстанції вказав, що місцевим господарським судом допущено неповноту у встановленні обставин, що мають значення для цієї справи.
Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ліквідатор ТзОВ "КАТО" Черепенко В.Г. звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2015 року у справі № 915/1195/13 залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 42, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 43 ГПК України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.10.2015 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ліквідатора ТзОВ "КАТО" Черепенко В.Г. прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.
В судовому засіданні касаційної інстанції представник ТзОВ "ФК "Фортіс Фінанс" проти поданої ліквідатором ТзОВ "КАТО" Черепенко В.Г. касаційної скарги заперечив, вважає оскаржувану постанову апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Скаржник та інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.
10.07.2013 року ТзОВ "КАТО" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про порушення справи про його банкрутство, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2013 року у справі № 915/1195/13 заяву ТзОВ "КАТО" прийнято до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.07.2013 року було порушено провадження у справі № 915/1195/13 про банкрутство ТзОВ "КАТО".
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2014 року у справі № 915/1195/13 визнано ТзОВ "КАТО" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Голову Ліквідаційної комісії ТзОВ "КАТО" Черепенко В.Г., тощо.
Після публікації оголошення в газеті "Урядовий Кур'єр" від 08.08.2013 року № 142 (5028) із заявами про визнання грошових вимог звернулися кредитори: Южноукраїнська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області у сумі 210 355 грн. 35 коп., ТзОВ "Траст Фінанс" у сумі 3 622 209 грн. 88 коп.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2014 року у справі № 915/1195/13 затверджено поданий ліквідатором банкрута Черепенко В.Г. Реєстр вимог кредиторів на загальну суму 3 832 565 грн. 23 коп. та визнано вимоги кредиторів: Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області у сумі 210 355 грн. 35 коп. та ТзОВ "Траст Фінанс" у сумі 3 622 209 грн. 88 коп., внесених окремо до Реєстру вимог кредиторів як вимоги заставного кредитора.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.02.2014 року у справі № 915/1195/13 зобов'язано ліквідатора банкрута надавати до 25 числа кожного місяця до суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище та майно банкрута, заплановані заходи щодо продажу майна банкрута, інформацію щодо продажу майна банкрута (умов, порядку та черговості продажу) та інформацію щодо порядку визначення організатора аукціону.
Ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2014 року та від 14.05.2014 року у справі № 915/1195/13 визнані грошові вимоги Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області у сумі 35 470 грн. 04 коп.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 року у справі № 915/1195/13 визнано грошові вимоги Южноукраїнської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області у сумі 12 268 грн. 00 коп.
Ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2014 року у справі № 915/1195/13 скасовані всі арешти та інші обмеження щодо розпорядження, накладені на майно банкрута та визнано ТзОВ "Південноукраїнська універсальна біржа" учасником провадження у цій справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.05.2014 року у справі № 915/1195/13 зобов'язано ТзОВ "Траст Фінанс" передати ліквідатору банкрута технічний паспорт на нежитловий комплекс, який належить банкруту на праві власності та знаходиться за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, смт. Костянтинівка, вул. Островського, 7.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2014 року у справі № 915/1195/13 строк ліквідаційної процедури було продовжено.
Ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 04.02.2015 року у справі № 915/1195/13 скасовано (знято) іпотеку, заборону на нерухоме майно, арешт нерухомого майна банкрута, замінено у справі кредитора ТзОВ "Траст Фінанс" його правонаступником - ТзОВ "ФК "Фортіс Фінанс".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.05.2015 року у справі № 915/1195/13 залишено без задоволення Скаргу ТзОВ "ФК "Фортіс Фінанс" про визнання недійсним Аукціону від 22.12.2014 року з продажу майна ТзОВ "КАТО", Протоколу про проведення аукціону № 22/12/1 від 22.12.2014 року та Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.01.2015 року.
Під час розгляду поданого ліквідатором Звіту, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що, ліквідатором, на підставі Наказу № 2 від 01.08.2013 року, було проведено інвентаризацію основних засобів ТзОВ "КАТО" станом на 07.08.2013 року та підтверджено фактичну наявність в розпорядженні банкрута 22-х найменувань - рухомого (обладнання та устаткування, автомобільний транспорт) та 1-го найменування нерухомого (комплекс виробничих та складських приміщень загальною площею 2625,70 м2) майна за адресою: Миколаївська область, Арбузинський р-н., смт. Костянтинівка, вул. Островського, буд. 7.
Належне ТзОВ "КАТО" нерухоме майно - комплекс виробничих та складських приміщень загальною площею 2625,70 м2 за адресою: Миколаївська обл., Арбузинський район, смт. Костянтинівка, вул. Островського, буд. 7, передано в іпотеку забезпеченому кредитору ТзОВ "Траст Фінанс" (правонаступник ТзОВ "ФК "Фортіс Фінанс") згідно Кредитної угоди № 370 від 01.07.2008 pоку, Договору про надання траншу № SOI 1.0003261.370 від 01.07.2008 pоку та Іпотечного договору № 370-М-1 від 01.07.2008 року.
На підставі Наказу № 3 ліквідатора від 03.11.2014 року було проведено додаткову інвентаризацію наявних готівкових грошових коштів у касі ТзОВ "КАТО" та відповідним Актом № 1 від 03.11.2014 року підтверджено фактичну наявність у розпорядженні банкрута готівкових грошових коштів на загальну суму 2 755 грн. 00 коп.
З метою оцінки та визначення ринкової вартості виявленого в ході інвентаризації майна TзOB "КАТО" (в особі ліквідатора) та ПП "Миагро" уклали відповідні Договори на проведення незалежної оцінки від 21.03.2014 року.
21.03.2014 року ПП "Миагро" надало Висновок щодо вартості об'єкту незалежної оцінки, а саме, комплексу виробничих та складських приміщень загальною площею 2 625 грн. 70 м2 за адресою: Миколаївська області, Арбузинський район, смт. Костянтинівка, вул. Островського, буд. 7, згідно з яким ринкова вартість цього майна складає 417 844 грн. 00 коп.
16.04.2014 року ТзОВ "КАТО" (в особі ліквідатора) та ТзОВ "Південноукраїнська універсальна біржа" уклали Договір № 01/04/2044 на виконання послуг - проведення аукціонних торгів з продажу майна банкрута.
14.07.2014 року ТзОВ "Південноукраїнська універсальна біржа" Листом (вих. № 14/07/2014-2) повідомило про проведення 07.08.2014 року першого аукціону з продажу майна ТзОВ "КАТО" як цілісного майнового комплексу за початковою вартістю 3 880 603 грн. 27 коп., що дорівнює сумі заявлених та визнаних грошових вимог кредиторів.
07.08.2014 року ТзОВ "Південноукраїнська універсальна біржа" Листом (вих. № 07/08/2014-1) повідомило, що аукціон з продажу майна ТзОВ "КАТО" як цілісного майнового комплексу, призначений 07.08.2014 року, не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь.
28.08.2014 року TзOB "Південноукраїнська універсальна біржа" Листом (вих. 28/08/2014-1) повідомило про проведення 19.09.2014 року аукціону з продажу майна ТзОВ "КАТО" окремими частинами (лотами).
Початкова вартість заставного майна (комплексу виробничих та складських приміщень загальною площею 2625,70 м2 за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, смт. Костянтинівка, вул. Островського, буд. 7) була визначена у розмірі 400 000 грн. 00 коп., згідно з Листом-згодою кредитора ТзОВ "Траст Фінанс" від 11.04.2014 року.
19.09.2014 року ТзОВ "Південноукраїнська універсальна біржа" Листом (вих. № 19/0/2014-1) повідомило, що аукціон з продажу майна ТзОВ "КАТО", призначений на 19.09.2014 року, не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь.
15.10.2015 року ТзОВ "Південноукраїнська універсальна біржа" Листом (вих. № 15/10/2014-1) повідомило про проведення 10.11.2014 року повторного аукціону з продажу майна ТзОВ "КАТО" за початковою вартістю, зменшеною на 20% щодо початкової вартості на попередньому аукціоні, оскільки умовами аукціону була передбачена можливість зменшення початкової вартості майна.
10.11.2014 року ТзОВ "Південноукраїнська універсальна біржа" Листом (вих. № 10/11/2014) повідомило, що повторний аукціон з продажу майна ТОВ "КАТО", призначений на 10.11.2014 року, не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь.
22.12.2014 року заставне майно - комплекс виробничих та складських приміщень загальною площею 2625,70 м2 за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, смт. Костянтинівка, вул. Островського, буд. 7 було реалізовано ТзОВ "Асаіл" за ціною 33 280 грн. 00 коп., що підтверджується Протоколом № 22/12/1 про проведення аукціону від 22.12.2014 року, Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 05.01.2015 року, Актом про передання права власності на куплене нерухоме майно від 12.01.2015 року та Витягом № 33811429 з Державного реєстру речових порав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.02.2015 року.
Звіт ліквідатора свідчить, що фактичні витрати грошових коштів від реалізації (продажу) заставного майна, не включеного до складу ліквідаційної маси ТзОВ "КАТО" були витрачені ліквідатором: на часткова оплату послуг ТзОВ "Дісент Груп" за зберігання (охорону) майна (згідно Договору відповідального зберігання (охорони) майна) за квітень-серпень 2014 року у сумі 7 680 грн. 00 коп.; комісія банку за ведення рахунків, згідно Договору на РКО № 402331828-23 від 04.08.2009 року, за січень місяць 2015 року у сумі 299 грн. 00 коп.; комісія банку за ведення рахунків, згідно Договору на РКО № 402331828-23 від 04.08.2009 року, за лютий місяць 2015 року у сумі 299 грн. 00 коп.; комісія банку за ведення рахунків, згідно Договору на РКО № 402331828-23 від 04.08.2009 року, за березень місяць 2015 року у сумі 299 грн. 00 коп.; комісія банку за переказ, згідно Договору на РКО № 402331828-23 від 04.08.2009 року, у сумі 15,00 грн.; комісія банку за безготівковий переказ коштів з рахунку на рахунок у сумі 20 грн. 00 коп.; оплата грошової винагороди ТзОВ "Південноукраїнська універсальна біржа" за проведення аукціону, згідно рахунку-фактури № СФ-0000003 від 22.12.2014 року у сумі 4 920 грн. 44 коп.; оплата послуг ПП "Миагро" з незалежної оцінки майна, згідно рахунку-фактури від 04.03.2015 року, у сумі 6 500 грн. 00 коп.; часткове відшкодування особистих витрат ліквідатора за зберігання (охорону) майна в період з серпня 2013 року по березень 2014 року (включно) у сумі 13 254 грн. 18 коп.
Під час ліквідаційної процедури, ліквідатором не було виявлено будь-якого іншого майна боржника, про що свідчать Довідка (вих. № 715/1800-13) від 05.03.2013 року Головного управління Держземагентства Миколаївській області; Довідка (вих. № 11740/6/99-99-18-06-05-15) від 23.09.2013 року Міндоходів і зборів України; Довідка (вих. № 20.01.19-8347) від 19.07.2013 року Департаменту льотної придатності Державіаслужби України; Довідка (вих. № КП-26/094-13) від 26.06.2013 року Миколаївського морторгпорту; Довідка (№ 14-11-00523) від 28.03.2013 року РВ ФДМ України в Миколаївській області; Довідка від 08.01.2013 року Держінспекції сільського господарства Миколаївській області; Довідка (вих. № 09/04/8385/нк) від 06.05.2014 року Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку; відомості з Державного реєстру патентів України на промислові зразки від 11.02.2015 року; відомості з Державного реєстру патентів України на корисні моделі від 11.02.2015 року; відомості з Державного реєстру патентів України на винаходи від 11.02.2015 року; Витяг № 20110165 від 16.02.2015 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України щодо наявності відокремлених підрозділів; Витяг № 20110417 від 16.02.2015 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України щодо наявності корпоративних прав; Витяг № 45861962 від 15.12.2014 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; Витяг № 46013943 від 30.12.2014 року про реєстрацію в Державному реєстру обтяжень рухомого майна (реєстрація вилучення запису); Витяг № 33681249 від 16.02.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки; Витяг № 33682173 від 16.02.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження; Витяг № 33683075 від 16.02.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження; Довідка Южноукраїнської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вих. № 39/18-10) від 26.02.2015 року; Довідка АТ "УкрСиббанк" (вих. № 15-1/136) від 06.01.2015 року; Довідка Регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в м. Миколаїв (вих. № 400-3-5/204) від 12.03.2015 року.
Рухоме майно ТзОВ "КАТО", виявлене ліквідатором, було реалізовано за ціною 7 034 грн. 24 коп. та 8 890 грн. 24 коп., що підтверджується Протоколом № 22/12/3 про проведення аукціону від 22.12.2014 року, Договором купівлі-продажу рухомого майна від 22.12.2014 року, Актом приймання-передання від 22.12.2014 року.
Грошові кошти, виявлені ліквідатором в касі ТзОВ "КАТО" на момент порушення провадження у справі про банкрутство, а також від реалізації рухомого майна, у загальній сумі 18 679 грн. 48 коп., були витрачені ліквідатором на часткову оплату послуг ліквідатора в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за період 2013-2014 рр. у сумі 12 944 грн. 48 коп. та відшкодування особистих витрат ліквідатора з оплати судового збору за звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "КАТО" у сумі 5 735 грн. 00 коп.
Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд (в ухвалі від 01.07.2015 року) дійшов висновку про наявність підстав для затвердження Звіту ліквідатора та Ліквідаційного балансу ТзОВ "КАТО" станом на 12.03.2015 року, ліквідацію ТзОВ "КАТО", припинення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "КАТО", тощо. Затверджуючи поданий ліквідатором Звіт та Ліквідаційний баланс, місцевий господарський суд вказав, Ліквідаційний баланс (станом на 12.03.2015 року) та Звіт ліквідатора свідчать про відсутність у ТзОВ "КАТО" оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань, а також відсутність можливості відновити платоспроможність, оскільки у підприємства відсутнє будь-яке майно, а тому, враховуючи, що Звіт ліквідатора та матеріали справи свідчать про дотримання ліквідатором вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Звіт ліквідатора та Ліквідаційний баланс ТзОВ "КАТО" підлягають затвердженню, ТзОВ "КАТО" - ліквідації.
Скасовуючи прийняту місцевим господарський судом ухвалу від 01.07.2015 року, апеляційний господарський суд (у постанові від 17.08.2015 року) вказав, що висновки господарського суду першої інстанції про те, що ліквідатором у повній мірі та законно проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст. ст. 37-42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безпідставними та такими, що зроблені без врахування вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Зокрема, місцевим господарським судом, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, в оскаржуваній ухвалі не враховано, що у справі про банкрутство ТзОВ "КАТО" наявний заставний кредитор, вимоги якого забезпечено заставою майна банкрута, яке не включається до ліквідаційної маси, та використовується виключно для задоволення вимог такого кредитора, які в цьому випадку залишились без задоволення. Крім того, 21.03.2014 року ТзОВ "КАТО" в особі ліквідатора було укладено Договір з ПП "Миагро" на проведення незалежної оцінки нерухомого майна, загальною площею 2625,7 м2, власником якого є ТзОВ "КАТО", згідно з п. 2.1. якого (Договору), за виконану роботу згідно цього Договору замовник перераховує оцінювачу 2 000 грн. 00 коп.; роботи були проведені відповідно до Акту здачі-приймання № ОУ-0000010 від 14.05.2014 року. Також, 21.03.2014 року ТзОВ "КАТО" в особі ліквідатора, було укладено договір з ПП "МИАГРО" на проведення незалежної оцінки рухомого майна (обладнання та устаткування) та КТЗ ГАЗ 2705, 2002 р.в., власником якого є ТзОВ "КАТО", згідно з п. 2.1. якого (Договору), за виконану роботу згідно цього Договору замовник перераховує оцінювачу 45 000 грн. 00 грн.; роботи були проведені відповідно до Акту здачі-приймання №ОУ-0000009 від 14.05.2014 року. Згідно з Рахунком-фактури № СФ-0000005 від 04.03.2015 року, ТзОВ "КАТО" сплатило на користь ПП "Миагро" 6 500 грн. 00 коп. за незалежну оцінку об'єктів нерухомого та рухомого майна; при цьому, Звіт ліквідатора свідчить, що оплата послуг ПП "Миагро" за вказаними вище Договорами була здійснена за рахунок грошових коштів, отриманих від реалізації заставного майна боржника, що суперечить ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погоджуючись з такими висновками апеляційного господарського суду, ліквідатор ТзОВ "КАТО" Черепенко В.Г. звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції, зокрема, ст. ст. 42, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 року, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2015 року у справі № 915/1195/13 залишити без змін.
Відмовляючи у задоволенні поданої ліквідатором ТзОВ "КАТО" Черепенко В.Г. касаційної скарги колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.
Згідно зі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом. Кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
У відповідності зі ст. ст. 37, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. У постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси (ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено черговість задоволення вимог кредиторів. Зокрема, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому: у першу чергу задовольняються, серед іншого, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника. Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.
Статтею 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про скасування прийнятої місцевим господарським судом ухвали від 01.07.2015 року, як такої, що прийнята з порушенням ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якою врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Зокрема, згідно названої статті, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Відтак, відшкодування понесених ліквідатором витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, має відбуватись виключно після розгляду та затвердження господарським судом відповідного звіту ліквідатора, у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з урахуванням ст. ст. 42, 45 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порядку формування ліквідаційної маси та задоволення вимог забезпечених кредиторів.
За наведених підстав та з урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що доводи скаржника не спростовують висновку господарського суду апеляційної інстанції про скасування ухвали місцевого господарського суду від 01.07.2015 року, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТО" Черепенко Вікторії Григорівни залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2015 року у справі № 915/1195/13 Господарського суду Миколаївської області залишити без змін.
Головуючий суддяО.С. Удовиченко
судді:В.Я. Погребняк
В.Ю. Поліщук