Справа № 726/1111/15-ц
Провадження №2/726/283/15
Категорія 43
(заочне)
29.09.2015 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Мілінчук С. В., при секретарі Руснак Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, зняття з реєстрації та виселення колишніх власників , -
Позивач звернулась до суду із позовною заявою до відповідачів в якій вказує, що 02.04.2013 року сторони уклали між собою договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та право власності на вказану квартиру перейшло до позивача.
Вказує, що з моменту укладення договору купівлі-продажу квартири, колишні власники продовжують проживати в ній, чим перешкоджають позивачу вселитись туди разом зі своєю сім'єю, на прохання про звільнення житла не реагують.
У зв'язку із викладеним просить суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні позивачем права власності на вказану квартиру шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
У судове засідання позивач та її представник не з'явились, проте надіслали до суду заяву в якій справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2013 року та згідно копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач по справі є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачі у свою чергу являються її колишніми власниками. (а.с.6-8)
Із відомостей отриманих судом із підрозділу ГУДМС України у Чернівецькій області встановлено, що місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване ІНФОРМАЦІЯ_1, що унеможливлює задоволення заявлених позовних вимог до вказаного відповідача.
Що стосується ОСОБА_3, із довідки наданої підрозділом ГУДМС України у Чернівецькій області на запит суду виявлено, що його місце проживання дійсно зареєстроване у ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Так, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вказана квартира знаходиться в приватній власності позивача, не належить до державного чи комунального майна.
Судом також встановлено і те, що ОСОБА_3 не являється членом сім'ї позивача, не є наймачем вказаного житла, а є колишнім власником, який після набуття позивачем права власності на вказане житло в добровільному порядку з реєстрації не знявся, що безперечно створює перешкоди у безумовному володіння, користуванні та розпорядженні позивачем власним майном.
Цивільне законодавство не передбачає збереження права користування житлом за громадянами, які хоча і правомірно вселилися у спірну квартиру власника, але на час розгляду справи не є членом його сім ' ї.
За таких умов, втрата права користування житловим приміщенням є наслідком припинення права власності на житлове приміщення у колишнього власника житла, а як наслідок і у членів його сім'ї.
У своїй постанові від 16.01.2012 року Верховний Суд України висловив правову позицію, відповідно до якої у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином, оскільки позивач є власником вказаної квартири, а відповідач є колишнім власником житла, останній, втратив право користування даним житлом.
Таким чином, керуючись, ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст. ст. 16, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 10, 212 - 215, 218, 224-228 ЦПК України суд, -
Позовну заяву - задовольнити частково.
Усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням по вул. Каштановій, 42/6 у м. Чернівці шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.
В інших позовних вимогах відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти з дня отримання копії цього рішення
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя ОСОБА_4