21 жовтня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Винту Ю. М.
Суддів : Кулянда М.І., Одинак О.О.
При секретарі : Чубрей І.І.
За участю : позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 18 серпня 2015 року,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. На утримання неповнолітніх діте на аліментів на своє утримання до досягнення неповнолітньою дитиною трьохрічного віку, посилаючись на наступне.
Вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 з 2005 року по 13.05.2015 року. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають разом із нею та знаходяться на її утриманні. Згоди щодо добровільної сплати аліментів на дітей між нею та відповідачем не досягнуто. Її доходи не дають можливості повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток дітей, розвиток творчих та пізнавальних здібностей дитини.
Стан здоров'я відповідача задовільний, він є працездатним, має можливість забезпечувати своїх дітей, так як інших дітей та непрацездатних утриманців не має, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться. Зазначає, що доходи відповідача носять постійний характер, оскільки він займається підприємницькою діяльністю. Вважає, що відповідач повинен брати участь у матеріальному забезпеченні доньки та її самої, оскільки в даний час вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною та не має змоги працювати та отримувати дохід.
Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти, на утримання дітей в частці від заробітку в розмірі 1/3 частини його доходу, на кожну дитину, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ними повноліття. Також просила стягнути з відповідача на її користь аліменти, на її утримання в частці від заробітку в розмірі 1/4 частини його доходу, щомісячно, до досягнення ОСОБА_5 трьохрічного віку.
№ 22ц-794/1443/15р. Головуючий у 1 інстанції: Тріска А.І.
Категорія : 48/50 Доповідач: Винту Ю.М.
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 18 серпня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, аліменти в твердій грошовій суммі на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в сумі 643,00 грн, щомісячно та на утримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 в сумі 516,00 грн., щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 02.07.2015р.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, аліменти в твердій грошовій сумі на користь та на утримання ОСОБА_1 в сумі 500 грн., на час знаходження нею у відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_5, до досягнення нею трирічного віку, тобто до 10.04.2016 року, починаючи з 02.07.2015 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 18 серпня 2015 року змінити та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та про відмову в задоволенні позову про стягнення аліментів на утримання позивачки. Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції, дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Зібраними по справі доказами встановлено, що діти: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом із позивачкою за адресою: м. Чернівці вул. М.Тореза, 68/3 та їх батьком є відповідач.
Відповідач є приватним підприємцем, має нерегулярний дохід, який в 2014 році склав 36112,00 грн. стан його здоров'я задовільний.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, відсутність непрацездатних батьків, те, що відповідач, з його слів, працює неофіційно та отримує мінливий дохід, бере до уваги обов'язок батьків фінансово забезпечувати дитину в рівних частках.
Згідно ч. 1, 2 ст. 75 Сімейного кодексу України - дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Статтею 7 Закону України «про Державний бюджет України на 2015 рік» визначено, що прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років становить 1032 грн. а на дитину віком старше 6 років становить 1286 грн.
Враховуючи фактичні обставини справи, відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, наявність у відповідача нерегулярного доходу та інші обставини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти в твердій грошовій сумі, а саме : на утримання ОСОБА_4 в сумі 643,00 грн. та на утримання ОСОБА_5 в сумі 516,00 грн., тобто по 1/2 визначеного державою мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття починаючи з 02.07.2015 року, оскільки такий розмір є мінімальним та необхідним для забезпечення дитини, не буде порушувати її прав та відповідає принципу рівної участі батьків у матеріальному забезпеченні дітей.
Враховуючи право позивачки на утримання від батька дитини, до досягнення дитиною трьох років, а також можливість відповідача надавати таку допомогу, судом першої інстанції також було зроблено правильний висновок про можливість стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів в твердій грошовій сумі - по 500 грн. щомісячно, починаючи з 02.07.2015р. до досягнення дитиною - ОСОБА_5 трирічного віку - до 10.06.2016р.
Відповідно до ст.ст.10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.
Всупереч вимогам ст.ст.60, 131 ЦПК України, відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанції належні та допустимі докази про неможливість сплачувати аліменти на утримання позивачки до досягнення дитиною трьохрічного віку та про наявність підстав для зменшення розміру аліментів на утримання дітей визначеного судом першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального й процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 18 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Згідно з оригіналом: