Провадження № 22ц/790/7109/15 Головуючий 1-ї інстанції - Букреєва І.А.
Справа № 643/15117/15-ц Доповідач - Бровченко І.О.
Категорія - договірні
29 жовтня 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Бровченко І.О.,
суддів - Піддубного Р.М., Пилипчук Н.П.,
при секретарі - Афоніні К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до кредитної спілки «Східноєвропейська кредитна спілка», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -
В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться справа про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого 29 грудня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Вахрушевою О.О.
Справа знаходиться на даний час в провадженні ХНДІСЕ ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. з приводу призначеної судом будівельно-технічної експертизи.
Під час розгляду справи в суді від позивачки ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вона просить з метою забезпечення позову заборонити до завершення розгляду справи ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, які діють за дорученням від ОСОБА_1, користуватись квартирою АДРЕСА_1, вселяти до квартири осіб з метою тимчасового або постійного проживання, чинити будь-які дії, направленні на погіршення житловим умов ОСОБА_2 та її малолітньої доньки ОСОБА_3.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 31 серпня 201 року заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, які діють за дорученням від ОСОБА_1, користуватись квартирою АДРЕСА_1, вселяти до квартири осіб з метою тимчасового або постійного проживання, чинити будь-які дії, направленні на погіршення житловим умов ОСОБА_2 та її малолітньої доньки ОСОБА_3 до розгляду справи у суді.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що є підстави для вжиття заходів забезпечення позову відповідно до вимог ст. 151, ч.ч. 1, 3 ст. 152 ЦПК України.
Судова колегія не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном може призвести до незворотних наслідків.
Згідно із ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і значних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Вказані обставини не були досліджені судом належним чином та їм не дана належна оцінка.
Як вбачається з виділених матеріалів, згідно договору купівлі-продажу квартири, укладеного 29 грудня 2014 року між КС «Східноєвропейська кредитна спілка» та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Вахрушевою О.О., зареєстровано у реєстрі за № 2298, ОСОБА_1 отримав у власність квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04 лютого 2015 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29 грудня 2014 року приватним нотаріусом ХМНО Вахрушевою О.О.
Оскільки предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29 грудня 2014 року , за яким власником спірної квартири став саме відповідач ОСОБА_1, заборона користування квартирою не є співмірною з заявленими позовними вимогами.
В обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову доказів того, що невжиття забезпечення позову може утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду надано не було.
Згідно ч. 3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог бо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову ОСОБА_2 у задоволені заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2015 року скасувати.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, які діють за дорученням від ОСОБА_1, користуватись квартирою АДРЕСА_1, вселяти до квартири осіб з метою тимчасового або постійного проживання, чинити будь-які дії, направленні на погіршення житловим умов ОСОБА_2 та її малолітньої доньки ОСОБА_3 до розгляду справи у суді.
Ухвала апеляційного суд набирає законної сили негайно і оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді -