ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.10.2015Справа №910/22305/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Зараз";
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району;
про стягнення 430 267,99 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Бахмацький К. А., представник, довіреність № б/н від 05.10.2015 р.;
Від відповідача: Савенецька-Фурс Т. А., представник, довіреність № б/н від 05.01.2015 р.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 226 558,05 грн. боргу, 108 027,49 грн. інфляційної складової боргу, 15 145,25 грн. трьох відсотків річних та 67 557,75 грн. пені з мотивів, вказаних у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/22305/15, розгляд справи призначено на 06.10.2015 року.
У судовому засіданні 06.10.2015 р. оголошено перерву у справі до 27.10.2015 р.
У судовому засіданні 27.10.2015 р. від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з повною оплатою відповідачем основної заборгованості, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 34 263,03 грн. пені, 9 703,58 грн. інфляційної складової боргу, 961,11 грн. трьох відсотків річних та 22 655,80 грн. штрафу.
Дослідивши заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.
Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
У судовому засіданні 27.10.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав та підтвердив оплату основної заборгованості.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
Між ТОВ «Керуюча компанія «Зараз» та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Святошинського району 30.10.2014 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 30/10 (надалі - договір), строк дії якого було продовжено додатковою угодою № 1 до договору № 30/10 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.10.2014 року, укладеною 05.11.2014 року, додатковою угодою № 2 до договору № 30/10 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 31.03.2015 року та додатковою угодою № 3 до договору № 30/10 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 30.04.2015.
Надалі, 29.05.2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №4 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
Відповідно до умов вищезазначених договорів постачальник (позивач) здійснює постачання абонентові (відповідачу) теплової енергії у гарячій воді у потрібних йому обсягах, а абонент зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію у терміни, що встановлені у договорі.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач належним чином виконував умови договору, а саме вчасно та в повному обсязі постачав теплову енергію відповідачеві, що підтверджується актами виконаних робіт. Натомість відповідачем, в порушення виконання умов договору та своїх зобов'язань, не було сплачено рахунків, які було направлено постачальником на адресу абонента за постачання теплової енергії, в період з 30.10.2014 року по 30.06.2015 року., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по сплаті за отриману теплову енергію у розмірі 226 558,05 грн.
У судовому засіданні 27.10.2015 р. від представника позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з повною оплатою відповідачем основної заборгованості в розмірі 226 558,05 грн. У клопотанні позивач просить стягнути з відповідача 34 263,03 грн. пені, 9 703,58 грн. інфляційної складової боргу, 961,11 грн. трьох відсотків річних та 22 655,80 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 5.1. договору за виконання чи несвоєчасне виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору, сторони несуть відповідальність в обсязі, передбаченому чинним законодавством України та цим договором. Пунктом 5.4.2. встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за отриману теплову енергію передбачено відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого забов'язання за кожен день порушення та штрафу у розмірі 10% відсотків вартості теплової енергії, спожитої у попередньому розрахунковому періоді, за кожен такий факт прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району пені в розмірі 34 263,03 грн. та 22 655,80 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному розмірі.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 9 703,58 грн. інфляційної складової боргу та 961,11 грн. трьох відсотків річних.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Зараз" підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району (03170, м. Київ, вул. Прилужна, буд. 6, код ЄДРПОУ 03366552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Зараз" (08130, Київська область, Києва-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, буд. 23, код ЄДРПОУ 39033138) 34 263 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 03 коп. пені, 22 655 (двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 80 коп. штрафу, 9 703 (дев'ять тисяч сімсот три) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 961 (дев'ятсот шістдесят одну) грн. 11 коп. трьох процентів річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Зараз" (08130, Київська область, Києва-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, буд. 23, код ЄДРПОУ 39033138) 6 609 (шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 62 коп. надмірно сплаченого судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 02.11.2015 р.