номер провадження справи 7/112/15
02.11.2015 Справа № 908/4642/15
За позовом: Заступника прокурора Запорізької області, в інтересах держави
- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (позивач) Державна екологічна інспекція у запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер”, с.Веселий Гай, Новомиколаївський район, Запорізька область
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники сторін:
прокуратури: ОСОБА_1, посв. № 030389 від 17.11.2014р.
ОСОБА_2, посв. № 032476 від 11.03.2015р.
позивача: ОСОБА_3М, дов. № 42/11 від 06.01.2015р.
відповідача: ОСОБА_4 - адвокат, свідоцтво № 408 від 31.07.2003р.
Розглядається позов Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах (позивач) Державна екологічна інспекція у запорізькій області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер” про стягнення 1 028 808грн. 00 коп. шкоди.
Ухвалою суду від 20.08.2015р. справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 09.09.2015р., відкладалось 02.11.2015р.
Ухвала суду була направлена на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 149, 151 ГК України, ст.ст. 2, 44, 46, 48, 49 Водного кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21, 23, 65, 67 Кодексу України про надра, ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 38, 68, 69 ЗУ «Про охорону Навколишнього природного середовища», ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», вказуючи на те, що з'ясовано, що у період з 06.03.2014р. по 12.03.2014р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції в Запорізькій області (далі - Держекоінспекція), на підставі наказу начальника Держекоінспекції від 25.02.2014 № 197 та направлення на перевірку від 25.02.2014 №197 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «Лідер».
Результатами вказаної перевірки встановлено, що ТОВ «Лідер» здійснювало господарську діяльність, пов'язану із забором підземних вод з артезіанської свердловини №1-В без відповідного дозволу на користування надрами. Наведені обставини зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.03.2014, приписі про необхідність усунення порушень природоохоронного законодавства від 18.03.2014 №084/07-П, протоколі про адміністративне правопорушення від 12.03.2014 №003687 та постанові про накладення адміністративного . стягнення від 18.03.2014 №000144/01/07.
За вчинення вказаного правопорушення генерального директора ТОВ «Лідер» ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення - самовільне користування надрами. Постанову про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_5 не оскаржено, штраф у розмірі 510 грн. сплачено самостійно в повному обсязі у строки, встановлені ст. 307 КУпАП, що підтверджується відповідною квитанцією від 27.03.2014. Вказане свідчить про беззаперечне визнання генеральним директором ТОВ «Лідер» ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 47 КУпАП. Таким чином, ТОВ «Лідер» здійснювало забір підземних вод з артезіанської свердловини без відповідного дозволу на користування надрами, чим порушило ст. 21 Кодексу України про надра, відповідно до якого надра у користування для видобування прісних підземних вод надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів.
За вказаним фактом 04.07.2014 Новомиколаївським РВ ГУМВС України в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080300000315 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 Кримінального кодексу України (незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення). Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває.
Відповідно до п. 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Відповідно до довідки генерального директора ТОВ «Лідер» від 30.04.2014 № 04/30-04, забор підземних вод з артезіанської свердловини №1-В здійснювався підприємством з січня по грудень 2013 року включно, в інший період свердловина не експлуатувалася. У зв'язку з цим старшим державним інспектором Державної екологічної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_6, на підставі зазначеної Методики та довідки ТОВ «Лідер» про фактичні обсяги забору підземних вод з артезіанської свердловини №1-В, виконано розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок забору води з артезіанської свердловини без спеціального дозволу на користування надрами, розмір яких склав 1 028 808 грн. Видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, суб'єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У дозволі на спецводокористування №Укр 5922/Зап, виданого ТОВ «Лідер» з терміном дії з 20.03.2012 по 31.12.2013 зазначено, що джерелом водопостачання підприємства є артезіанська свердловина №1-В, мета водокористування - господарсько-побутові та сільськогосподарські потреби. Відповідно до звіту 2-ТП (водгосп), ТОВ «Лідер», протягом 2013 року забрано з артезіанської свердловини та використано 21,6 тис. куб.м. води на сільськогосподарське водопостачання.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 1028808грн. 00коп. шкоди.
Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, надав заперечення на позовну заяву, в обґрунтування посилається на той факт, що мотивування позовних вимог повністю суперечить встановленому законом нормам та положенням. В підтвердження відсутності порушень діючого законодавства в частині водокористування відповідач зазначив, що згідно рішення засновників було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР». Місцем ведення господарської діяльності, згідно договору оренди земельної ділянки від 29 вересня 2011 року є Запорізька область, Новомиколаївський район селище ОСОБА_7, вул. Набережна 1-Г. Договір оренди укладений між Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ «ЛІДЕР». Строк дії договору оренди земельної ділянки складає 49 років тобто до 2060 року.
На орендованій території (землях) що належить ТОВ «Лідер», згідно договору оренди від 29.09.2011року, знаходиться артезіанська свердловина № 1-В, яка забезпечує виключно водопостачання на потреби свинотоварної фірми (в подальшому СТФ) ТОВ «Лідер» Свердловина № 1 -В має паспорт, згідно якого визначено, що вона знаходиться на території ТОВ «ЛІДЕР» та має призначення -господарське-побутове.
Згідно паспортних показників п.9.11 - дебіт свердловини визначено як - 3,6 мЗгодину. Тривалість використання 24 години в сутки. Таким чином максимальний об'єм відкачки води складає: 24год х 3,6 мЗгодину = 86,4 мЗсутки.
Таким чином, добовий об'єм викачки води складає максимум 86,4 мЗ, що не перевищує визначений законодавством об'єм в 300мЗсутки, необхідний для отримання дозволу на розробку надр.
20.03.2012 року ТОВ «ЛІДЕР» отримало дозвіл на спеціальне водокористування на свердловину № 1-В Новомиколаївського району с. Веселий Гай. Згідно поквартально наданих звітів у 2013 році форми 2-ТП (ВОДГОСП) до Запорізького регіонального управління водних ресурсів в першому кварталі 2013 року добито 3,2 мЗ, в другому з урахуванням добитого з початку року - 8,8 мЗ, в третьому, з початку року -15,40мЗ, в четвертому, з початку року - 21,6мЗ води.
Вода, об'ємом 21,6 тис куб. м. (сільськогосподарські потреби), забрана із артезіанської свердловини № 1-В упродовж 2013 року була використана виключно на господарські і побутові потреби. Підтвердженням цього є щомісячний звіт форми 2-ТП (ВОДГОСП).
Згідно наданого звіту, вода об'ємом 0,6 тис куб.м. (побутова-питної потреби) не була зібрана з артезіанської свердловина № 1-В у продовж 2013 року. Зазначений об'єм води був придбаний в КП «Водоканал», та в подальшому транспортом товариства, був реалізований населенню для власних потреб.
Відповідач звертає увагу з приводу зазначеної в позові інформації, щодо відкритого кримінального провадження, що саме кримінальне провадження ні визначає жодним чином наявність або відсутність провини посадових осіб ТОВ «ЛІДЕР». Не може бути доказом наявність або відсутність заяви про нібито скоєний злочин (на думку заявника), за яким правоохоронні органи повинні зареєструвати любе звернення до ЕРДР та провести досудове слідство. Лише вирок суду може бути визначений фактом по справі, який не потребує доказування. Посилання позивача на наявність адміністративного матеріалу, за яким сплачено штраф, відповідач вважає не може бути доказом нібито самовільного користування надрами, які порушують право власності на надра.
Приписом № 084\07-П від 18 березня 2014 року, на підставі якого було прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності директора ОСОБА_5 визначено 13 порушень, які частково було визнано дійсними та усунен, але що стосується порушень діючого законодавства в частині отримання дозволу на використання надр не було виконано з приводу відсутності правових підстав.
Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» № 02-5\744 від 27.06.2001 р., вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника (стаття 1166 ЦК України).
За системним аналізом вказаних норм закону позивач не має доводити суду вину особи, яка завдала шкоду, а має довести факт завдання шкоди та її розмір. Відповідач відповідає за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу спецводокористуваннм без дозволу, якщо не доведе відсутність своєї вини.
ТОВ «ЛІДЕР» здійснював фактичний водозабір підземних вод з артезіанської свердловини не більше 300 кубічних метрів на добу для власних господарських потреб (для обслуговування животноводського комплексу), тобто як передбачено ст. 23 Кодексу України «Про надра» та є законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовано вищевказана артсвердловина на підставі договору оренди.
Тобто відповідач має право на видобування води для своїх господарських потреб та не зобов'язаний отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами для вказаної мети - забору підземних вод. Згідно наданих звітів, видобуток води не перевищує 300 куб. метрів на добу, доказів іншого позивачем не надано.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.
Судовий процес завершено 02.11.2015р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників сторін.
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності всіх передбачених законом умов, їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько - правової відповідальності.
Ст.218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що, у період з 06.03.2014р. по 12.03.2014р., державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції в Запорізькій області (далі - Держекоінспекція) на підставі наказу начальника Держекоінспекції від 25.02.2014 № 197 та направлення на перевірку від 25.02.2014 №197 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «Лідер». За результатами вказаної перевірки встановлено, що ТОВ «Лідер» здійснювало господарську діяльність, пов'язану із забором підземних вод з артезіанської свердловини №1-В, без відповідного дозволу на користування надрами. Наведені обставини зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.03.2014, приписі про необхідність усунення порушень природоохоронного законодавства від 18.03.2014 №084/07-П, протоколі про адміністративне правопорушення від 12.03.2014 №003687 та постанові про накладення адміністративного . стягнення від 18.03.2014 №000144/01/07.
ТОВ «Лідер» здійснювало забір підземних вод з артезіанської свердловини без відповідного дозволу на користування надрами, чим порушило ст. 21 Кодексу України про надра, відповідно до якого надра у користування для видобування прісних підземних вод надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів.
04.07.2014 Новомиколаївським РВ ГУМВС України в Запорізькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014080300000315 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 Кримінального кодексу України (незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення). Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні на даний час триває.
Відповідно до довідки генерального директора ТОВ «Лідер» ОСОБА_5 від 30.04.2014 № 04/30-04, забор підземних вод з артезіанської свердловини №1В здійснювався підприємством з січня по грудень 2013 року включно, в інший період свердловина не експлуатувалася. У зв'язку з цим, старшим державним інспектором Державної екологічної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_6, на підставі зазначеної Методики та довідки ТОВ «Лідер» про фактичні обсяги забору підземних вод з артезіанської свердловини №1-В виконано розрахунок збитків, завданих державі внаслідок забору води з артезіанської свердловини без спеціального дозволу на користування надрами, розмір яких склав 1 028 808 грн.
Частиною 1 ст. 149 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку загального і спеціального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Згідно зі ст. 151 ГК України, суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси. Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Згідно зі ст. 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для:
геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
видобування корисних копалин;
будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;
задоволення інших потреб.
Стаття 23 Кодексу про надра України передбачено право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод та користування надрами для інших цілей
Землевласники і землекористувачі, в межах наданих їм земельних ділянок, мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
20.03.2012р.Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища було прийнято рішення про надання ТОВ «Лідер» дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 5922/Зап .
Найменування і код водного об'єкта і водогосподарського участку (джерела водопостачання та приймання стічних вод) Артезіанська скважина № 1-В підземні води докембрійського горни зону.
Метою водокористування (водопостачання та його вид, зброс стічних вод, орошение, гідроенергетика та інші господарсько - побутові нужди та сільськогосподарські.
Поняття «господарські потреби» випливає з поняття «господарська діяльність».
Згідно зі ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємством, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньо - господарські відносини.
Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, о виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.
Господарсько-виробничі відносини - це відносини, що виникають безпосередньо у процесі здійснення суспільного виробництва, спрямованого на виготовлення та реалізацію продукції, на виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, та на реалізацію дієздатності суб'єкта господарювання. Ці відносини виникають навколо створення певних благ, що складають предмет господарської діяльності.
Відповідно до квартально наданих звітів, відповідачем, у 2013 році, форми 2-ТП (ВОДГОСП) до Запорізького регіонального управління водних ресурсів в першому кварталі 2013 року добито 3,2 мЗ, в другому з урахуванням добитого з початку року - 8,8 м3, в третьому, з початку року -15,40мЗ, в четвертому, з початку року - 21,6мЗ води.
Вода, об'ємом 21,6 тис куб. м. (сільськогосподарські потреби), забрана із артезіанської свердловини № 1-В упродовж 2013 року була використана на господарські і побутові потреби. Підтвердженням даної інформації є щомісячний звіт форми 2-ТП (ВОДГОСП).
Згідно наданого звіту вода об'ємом 0,6 тис куб.м. (побутова-питної потреби) не була зібрана з артезіанської свердловина № 1-В у продовж 2013 року. Зазначений об'єм води був придбаний в КП «Водоканал», та в подальшому транспортом товариства, був реалізований населенню для власних потреб.
Таким чином, відповідач здійснював фактичний водозабір підземних вод з артезіанської свердловини не більше 300 кубічних метрів на добу для власних господарських потреб, тобто не більше, ніж передбачено ст. 23 Кодексу України «Про надра», та є законним землекористувачем земельних ділянок, на яких розташована артсвердловина № 1-, на підставі договору оренди від 29.09.2011р. ТОВ «Лідер» в даному випадку мав право на видобування води для своїх господарських потреб та не зобов'язаний отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами для вказаної мети-забору підземних вод.
Вищезазначеним відповідач довів відсутність своєї вини в утворенні збитків державі, поскільки як вже зазначалось, ТОВ «Лідер» відповідач по справі, в даному випадку мав право на видобування води для своїх господарських потреб та не зобов'язаний отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами для вказаної мети-забору підземних вод.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, право або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання, або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, для настання відповідальності по відшкодуванню шкоди необхідна наявність складу правопорушення, а саме:
- шкоди (збитки);
-протиправна поведінка особи, що завдала шкоду;
-причинно-наслідковий зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою особи, що її спричинила;
-вина.
З обставин не вбачається протиправна поведінка відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою (збитками) і протиправною поведінкою особи, що її спричинила, відсутня вина відповідача.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також пояснення представників сторін і документи, додані до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведена належним нормативним обґрунтуванням документальними доказами правомірність заявленої до стягнення суми шкоди з відповідача.
З огляду на викладене, в позові слід відмовити.
Твердження позивача щодо наявності адмінінстратиних стягнень та наявності внесення даних до реєстру кримінальних проваджень не може бути прийнято судом, як належний доказ, в розумінні ст. 34 ГПК України, виходячи з викладених в рішенні обставин.
Заяву прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 66, 67, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
В позові заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах Державна екологічна інспекція у запорізькій області, м. Запоріжжя, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер”, с.Веселий Гай, Новомиколаївський район, Запорізька область відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення “06” листопада 2015р.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет