ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
03 листопада 2015 р. Справа № 5010/533/2012-П-28/38
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Манів-Головецька О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги Комунального підприємства "Водотеплосервіс" на постанову ВПВР управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про арешт коштів боржника від 09 вересня 2015 року, по справі
за позовом: заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль", вул.Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76000
вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01001
вул. Фрунзе, 85, м. Київ,04080
вул.Промислова, 1,м. Калуш, Івано-Франківської області, 77304
до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна, 8, м.Калуш, Івано-Франківської області, 77300
про стягнення 4901015 грн. 15 коп. основного боргу за спожиту протягом березня - квітня 2012 року теплову енергію;
за участю:
від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор відділу, (службове посвідчення № 019749 від 19.08.13);
від стягувача: ОСОБА_2 - провідний юрисконсульт, (довіреність № 31 від 04.11.14);
від заявника (боржника): ОСОБА_3 - начальник юридичного відділу, (довіреність № 43 від 20.01.15);
від управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області представник не з'явився.
07.10.15 до господарського суду Івано-Франківської області поступила скарга Комунального підприємства "Водотеплосервіс" (вих. №1136 від 01.10.15, вх. № 10610/15 від 07.10.15) про визнання недійсною постанови ВПВР управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про арешт коштів боржника від 09 вересня 2015 року в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунках №26040011571314, № 26057011579707, №26005011265546 у ПАТ "Укрсоцбанку" МФО 300023 (код фінансової установи :300023, код валюти рахунку:980).
На підставі п. 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у зв'язку з відсутністю раніше визначеного судді по справі № 5010/533/2012-П-28/38, за наслідками автоматизованого розподілу матеріали заяви (клопотання) вх. № 10610/15 від 07.10.15 по справі №5010/533/2012-П-28/38 розподілено для розгляду судді Максимів Т. В.
Представник скаржника - КП "Водотеплосервіс" в судовому засіданні подала клопотання вх.№17014/15 та вх.№17010/15 від 03.11.15 про долучення до матеріалів скарги додакових доказів; вимоги, викладені в скарзі підтримала, вказала на неправомірність накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунках №26040011571314, № 26057011579707, №26005011265546 у ПАТ "Укрсоцбанку" МФО 300023 (код фінансової установи :300023, код валюти рахунку:980), оскільки дані рахунки є рахунками з спеціальним режимом використання. Зазначила, що подальше зупинення видаткових операцій по вище вказаних рахунках, унеможливить виконання Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", кошти на цих рахунках використовуються виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам і не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та на стягнення боргу на підставі виконавчих документів, також вказала що арешт вказаних рахунків порушує права та охоронювані законом інтереси працівників КП "Водотеплосервіс" та вимоги Бюджетного кодексу, Кодексу законів про працю України, Законів України "Про оплату праці" та "Про відпустки".
Прокурор та представник позивача (стягувача), в судовому засіданні заперечили проти поданої скарги з підстав, викладених у запереченні №44/33-100-1611 від 26.10.15 (вх.№17018/15 від 03.11.15) та вказали, що заборони накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках КП "Водотеплосервіс" із спеціальним режимом використання Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, вважають дії відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області правомірними та вчиненими відповідно до вимог діючого законодавства та просили суд в задоволенні скарги відмовити.
Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області в судове засідання не з"явився, причин нез"явлення суду не повідомив, вимоги ухвали від 09.10.15 не виконав, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги ухвалою суду від 09.10.15.
Відповідно до ч.2 ст.1212 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши наявні матеріали скарги, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.12 позов заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення 4901015 грн. 15 коп. основного боргу за спожиту протягом березня - квітня 2012 року теплову енергію задоволено частково.
На виконання рішення суду видано накази № 634 від 12.06.12 та № 635 від 12.06.12.
Відповідно до ч. 5 ст.124 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов"язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах (ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").
09.09.15 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 09.08.12 винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках у фінансових установах, в тому числі і на рахунки №26040011571314 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (код фінансової установи 300023, код валюти рахунку 980), картковий рахунок №26057011579707 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (код фінансової установи 300023, код валюти рахунку 980), поточний рахунок №26005011265546 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (код фінансової установи 300023, код валюти рахунку 980).
Не погоджуючись із винесеною постановою від 09.08.12, боржник звернувся із скаргою до суду про визнання її недійсною.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.
Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Згідно роз'яснень НБУ у листі від 14.12.2010 року № 25-111/2972-22535 "Щодо відкриття страхувальникам - роботодавцям окремих поточних рахунків" у відповідності до Закону банк відкриває страхувальнику - роботодавцю окремий рахунок за балансовим рахунком 2604 "Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання" (План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений Постановою НБУ від 17.06.2004 № 280).
Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки; поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України; до поточних рахунків також належать, зокрема, рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 55 Бюджетного кодексу України затверджено вичерпний перелік захищених видатків загального фонду Державного бюджету України.
В матеріалах справи наявна довідка Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" № 09.201-86/67-19650 від 01.10.15, згідно якої зазначено, що відповідачем відкрито рахунок № 26040011571314 за спеціальним режимом використання згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", який використовується виключно для зарахувань та виплати матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.
Також в матеріалах справи міститься довідка Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" № 09.201-87/9564 від 07.10.15 про те, що 25.05.15 скаржником відкрито картковий рахунок №26057011579707, який призначений для забезпечення заробітної плати та компенсацій відрядних витрат працівникам підприємства.
Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 15, ст. 24 Закону України "Про оплату праці", оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 1 ст. 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Представником позивача по справі та прокурором належними та допустимими доказами не спростований факт здійснення відповідачем з рахунків №26040011571314 №26057011579707 будь-яких інших відрахувань, крім тих, що пов'язані із страховими коштами та коштами фонду оплати праці.
Таким чином, арешт вказаних рахунків із спеціальним режимом використання порушує права та охоронювані законом інтереси працівників боржника, які обмежені у праві на отримання коштів з цих рахунків з моменту його арешту, а тому суд вважає що постанова від 09.09.15 в частині арешту коштів боржника, що містяться на рахунках №26040011571314 та №26057011579707 є недійсною.
Стосовно накладення арешту на поточний рахунок №26005011265546 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (код фінансової установи 300023, код валюти рахунку 980),
суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 10 Конвенції №95 Міжнародної організації праці „Щодо захисту заробітної плати" від 01.07.1949 р., ратифікованою СРСР 04.08.61 заробітна плата має охоронятися проти арештів та передачі в тій мірі, в якій це вважається необхідним для утримання працівника та його сім'ї. Також, ст. 6 Конвенції № 95 передбачено, що роботодавцеві забороняється обмежувати будь-яким способом свободу працівника розпоряджатися своєю заробітною платою на власний розсуд. Вказана норма міжнародного права міститься і в ст. 25 Закону України "Про оплату праці".
Проте, як вбачається із скарги та пояснень представника скаржника поточний рахунок № 226005011265546 використовується не тільки для виплати заробітної плати і відрахування на заробітну плату, а й для інших видів виплат пов"язаних із здійснення господарської діяльності підприємства, а тому даний рахунок не підпадає під дію Конвенції №95 та не відносяться до переліку захищених видатків загального фонду Державного бюджету України, встановленого статтею 55 Бюджетного кодексу України, тому підстави для визнання недійсною постанови органу виконання рішення в частині накладення арешту на вказаний рахунок відсутні. Така ж правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 29.10.15 по справі №37/37-54/79.
Згідно ст. 1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві , боржникові та органові виконання судових рішень.
Відповідно до п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов"язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин, враховуючи викладене вище, скарга КП "Водотеплосервіс", підлягає задоволенню частково, а саме в частині визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 09.09.15 щодо накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26040011571314 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (код фінансової установи 300023, код валюти рахунку 980) та картковому рахунку №26057011579707у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (код фінансової установи 300023, код валюти рахунку 980). В задоволенні решти вимог скарги слід відмовити.
Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 86, ст.115, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
скаргу Комунального підприємства "Водотеплосервіс" №1136 від 01.10.15 (вх.№10610/15 від 07.10.15) про визнання недійсною постанови ВПВР управління ДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про арешт коштів боржника від 09 вересня 2015 року в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунках №26040011571314, № 26057011579707, №26005011265546 у ПАТ "Укрсоцбанку" МФО 300023 (код фінансової установи: 300023, код валюти рахунку:980) задовольнити частково.
Визнати недійсною постанову від 09.09.15 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26040011571314 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (код фінансової установи 300023, код валюти рахунку 980).
Визнати недійсною постанову від 09.09.15 про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на картковому рахунку №26057011579707 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (код фінансової установи 300023, код валюти рахунку 980).
Зобов"язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області вчинити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
В частині вимог скарги про визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 09.09.15 щодо накладення арешту на кошти боржника, що містяться на поточному рахунку №26005011265546 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 (код фінансової установи 300023, код валюти рахунку 980) відмовити.
Копію даної ухвали направити учасникам судового процесу, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76018) та Калуському відділенні ПАТ "Укрсоцбанк" (вул.Винниченка,8, м.Калуш, Івано-Франківська обл.,77300).
Суддя Максимів Т. В.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
________________ ОСОБА_4 03.11.15