Рішення від 04.11.2015 по справі 907/1027/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

04.11.2015 року Справа № 907/1027/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АВЕ Ужгород", м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення 3 278,47 грн.,

Суддя господарського суду -Кривка В.П.

представники:

Позивача - Шимон Т.В., довіреність №101 від 13.03.2015 року;

Відповідач - ОСОБА_2, приватний підприємець;

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „АВЕ Ужгород", м. Ужгород заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 3 278,47 грн.

У судових засіданнях 06.10.2015 року та 21.10.2015 року за клопотанням сторін відповідно до ст. 77 ГПК України, з метою забезпечення реалізації їх процесуальних прав для додаткового обґрунтування своїх доводів та заперечень з доданням підтверджуючих документів, в т.ч. можливого врегулювання спору в позасудовому порядку, судом оголошувались перерви.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „АВЕ Ужгород" та ФОП ОСОБА_2 договору №1767 від 01.04.2013 року про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, позивачем було надано відповідачу обумовлені договором послуги, однак відповідач свої зобов'язання щодо повного та своєчасної оплати за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів в повному обсязі не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить 2 168,52 грн. Зважаючи на прострочення виконання грошових зобовязань, покликаючись на положення закону заявником було проведено нарахування інфляційних втрат, і просить стягнути з відповідача суму 3 278,47 грн., а саме: 2 168,52 грн. - основного боргу та 1 109,95 грн. - інфляційних нарахувань.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягає на вирішенні спору по суті з урахування додаткових письмових пояснень та доданих документів. Зокрема, стверджує, що на виконання умов договору відповідачу було передано безоплатно контейнер пластиковий 0,24 м3, що підтверджується узгодженим та підписаним саме відповідачем актом прийому-передачі контейнера і ТОВ „АВЕ Ужгород" надавались у заявлений період послуги з вивезення побутових відходів на об'єкті відповідача - кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" по вул. Франка, 1А у м. Ужгород. При цьому, жодних зауважень чи скарг щодо надання зазначених вище послуг від відповідача не надходило і ним частково проводились платежі за надані послуги. Більше того, позивач зазначає, що за заявою відповідача було також зменшено обумовлений договором обсяг вивезення відходів до 1,04 м. куб. в місяць, про що 12.05.2014 року було укладено відповідну Додаткову угоду №1 до договору №1767 від 01.04.2013 року, при цьому відповідач підтверджував та гарантував погашення наявної заборгованості впродовж трьох місяців.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду жодних письмових заперечень з викладенням правової позиції та у спростування доводів позивача по суті спору з доданням підтверджуючих документів - не подала. Між тим, у ході судового розгляду, проти позовних вимог заперечила в повному обсязі, зокрема стверджує, що вказаний договір вона не укладала та не підписувала, однак від проведення запропонованої судом почеркознавчої експертизи з відібранням зразків її підпису - відмовилася.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2013 року між ТОВ "АВЕ Ужгород" (Виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач), (об'єкт - кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1) було укладено договір №1767 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів (далі - Договір). Відповідно до предмету договору Виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а Споживач своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором (далі-послуги), на підставі рішень Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 15.10.2012 року №357, від 21.11.2012 року №424 та відповідно до схеми санітарного очищення (а.с. 13).

Пунктами 3 - 4 договору встановлено, що послуги з вивезення твердих відходів надаються за контейнерною схемою. Для вивезення твердих відходів використовуються технічно справні загальні контейнери, що належать на праві власності виконавцю та надані споживачу у тимчасове безоплатне користування на час дії договору. Вартість одного контейнера 0,12 м. куб та 0,24 м. куб становить 300 грн. в т. ч. ПДВ. Передача контейнерів оформляється відповідним актом прийому-передачі, який підписується представниками обох сторін. Надані споживачу контейнери розміщуються за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Митна.

Сторони обумовили, що обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування. Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно правил надання послуг з вивезення побутових відходів та проведено на підставі норм, тарифів затверджених рішеннями виконавчого комітету ужгородської міської ради від 20.07.2011 року №264, від 21.11.2012 року №423 та становить 42,33 грн., в т. ч. ПДВ. При цьому, контрагенти за даним договором встановили загальний обсяг вивезення відходів - 3,07 м. куб. в місяць. (п.11 Договору). Згідно умов договору загальна вартість послуг становить 130,37 грн. в місяць.

Як видно з долучених до справи матеріалів, за заявою споживача від 12.05.2014 року (а.с. 35), обсяг послуги за взаємною згодою сторін було зменшено до 1,04 м. куб. в місяць та зменшено відповідно розмір оплати до 44.02 грн., про що сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 12.05.2014 року про внесення відповідних змін до договору №1767 від 01.04.2013 року.

Крім цього, пунктом 17 Договору визначено, що у разі зміни вартості послуги її Виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про це Споживача із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань - письмово або через місцеві друковані ЗМІ.

Рішенням виконкому Ужгородської міської ради № 361 від 10.09.2014 року з 01.10.2014 року було змінено тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів для господарюючих суб'єктів в розмірі 75,64 грн. за 1 м. куб. (а.с.22-23), про що в офіційних місцевих друкованих ЗМІ було вміщено відповідне повідомлення (газета „Ужгород" від 13.09.2014 року №37 (780), а.с. 27). У відповідності до цього вартість послуг змінилась та згідно замовленого обсягу за договором склала 78,67 грн.

Відповідно до п. 12 Договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за послуги вносяться не пізніше ніж до 10 числа періоду, що настає за розрахунковим (п. 14 Договору). Послуги оплачуються готівкою в касі підприємства або шляхом перерахунку відповідної суми на рахунок виконавця зазначений в реквізитах до даного договору через банківські установи (п. 15 Договорів).

Як стверджує позивач, на виконання умов даного договору, на об'єкті споживання послуг відповідачу було передано безоплатно контейнер пластиковий 0,24 м3, що достовірно підтверджується узгодженим та підписаним саме відповідачем актом прийому-передачі контейнера від 01.04.2013 року (а.с.29) і ТОВ „АВЕ Ужгород" у період з квітня 2013 року по серпень 2015 року надавались визначені договором послуги з вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 3 154,06 грн., що також підтверджується відсутністю жодних скарг та претензій з боку споживача у відповідності до положень п. 24-27 договору. Проте, за даними позивача, відповідач за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів розраховувався не систематично, не в повному обсязі та з порушенням обумовленого договором строку (проведено оплату за спірний період на загальну суму 985,54 грн.), внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 04.09.2015 року становить 2 168,52 грн. (розгорнутий розрахунок - в матеріалах справи).

У ході судового розгляду відповідач зазначені вище обставини, (тобто обставин надання позивачем послуг, вчинення ним конклюдентних дій на виконання умов договору - факту отримання та наявності контейнера позивача на об'єкті споживання послуг, проведення часткових оплат за надані позивачем послуги, в т.ч. з урахуванням внесених до договору змін) - в установленому порядку не заперечувала та не спростовувала.

Таким чином, заявлені вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги становить 2 168,52 грн., належним чином доведені матеріалами справи, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України регламентовано, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Аналізуючи дійсні обставини справи суд дійшов висновку, що цивільні відносини сторін характеризуються, як правовідносини з приводу виникнення зобов'язань внаслідок вчинення правочину з надання послуг за плату (ст. 903 ЦК України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, заявлені вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за надані послуги підтверджені вищезазначеними доказами, обумовлені положеннями ст.ст. 11, 509, 526, 903 ЦК України, відповідачем у встановленому порядку не заперечені та не спростовані, тому порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача на його користь 2 168,52 грн. заборгованості за надані послуги.

Поряд з цим, покликаючись на положення ст. 625 ЦК України заявник вимагає застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 1 109,95 грн. інфляційних втрат (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи, заявлений період нарахування - з травня 2013 р. по серпень 2015р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи, а.с. 16), обумовлені законом, відповідачем в установленому порядку не заперечені та не спростовані, тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які покликається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, враховуючи вищенаведене в сукупності, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 218 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Ужгород" (88000, м. Ужгород , вул. Л.Толстого, 33, код ЄДРПОУ 38330105) суму 3 278 (три тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 47 коп. заборгованості за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів, а також суму 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2015 року.

Суддя В.Кривка

Попередній документ
53205139
Наступний документ
53205142
Інформація про рішення:
№ рішення: 53205141
№ справи: 907/1027/15
Дата рішення: 04.11.2015
Дата публікації: 10.11.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію