61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
03.11.2015 Справа № 905/2665/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М.
за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Вашето Т.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" м.Київ
до відповідача: ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради м.Слов'янськ Донецька область
про стягнення заборгованості у розмірі 74980,04грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №11/06-15 від 08.06.2015р.
від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність від 02.11.2015р.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" м.Київ (далі -ТОВ "Ялта Град Строй") звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради м.Слов'янськ Донецька область (далі - ОСОБА_1) з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 74980,04грн.
Ухвалою від 16.10.2015року порушено провадження по справі. Розгляд справи відкладено на 03.11.2015р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №121 від 20.11.2012р. у частині повної оплати виконаних робіт на загальну суму 74980,04грн.
На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду копії: договору №121 від 20.11.2012р., договірної ціни, локального кошторису №2-1-1, розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на капітальний ремонт, підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису №2-1-1 на капітальний ремонт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2012р., акту приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за 2012рік, розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на капітальний ремонт, підсумкової відомості ресурсів.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 12, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України).
03.11.2015р. позивач надав суду для залучення для матеріалів справи копії виписок за банківського рахунку.
У письмових поясненнях №02-9/941 від 02.11.2015р. відповідач зазначив, що заборгованість виникла не з вини відповідача, так як ОСОБА_1 житлово-комунального господарства щокварталу до Донецької обласної державної адміністрації надає звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д) та зазначає про наявну кредиторську заборгованість, однак грошові кошти для погашення виниклої заборгованості з державного бюджету до теперішнього часу ОСОБА_1 житлово-комунального господарства - не виділені.
На підтвердження фактів, викладених у письмових поясненнях, відповідач надав суду належним чином засвідчені копії платіжних доручень №65 від 26.12.2013р., №77 від 26.12.2013р., розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації №770 від 24.10.2012року, листа №07/335-37/06 від 30.09.2015р., звітів про заборгованість за бюджетними коштами, виписки є ЄДРПОУ щодо відповідача, Положення про ОСОБА_1.
У судовому засіданні 03.11.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, 03.11.2015р. через канцелярію суду надав витребувані ухвалою суду документи, усно пояснив, що вважає датою підписання акту виконаних робіт 20.12.2012р.
Представник відповідача у судовому засіданні 03.11.2015р. визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію суду надав заяву про визнання факту виконання робіт та суму заборгованості.
Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.
Вислухавши пояснення представників сторін, які з'являлись у судове засідання, дослідивши представлені ними в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.
20.11.2012р. між ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради (Замовник) та ТОВ "Ялта Град Строй" (Підрядник) укладений договір №121, за умовами п.1.1. якого Підрядник зобов'язується у 2012р. виконати роботи по капітальному ремонту дорожнього покриття на Привокзальному майдані в м.Слов'янськ, а Замовник - прийняти й оплатити такі роботи.
Найменування (номенклатура, асортимент) робіт: капітальний ремонт дорожнього покриття на Привокзальному майдані в м.Слов'янськ. Кількість робіт визначається відповідно до проектно-кошторисної документації, затвердженої Замовником.(п.1.2 договору).
Підрядник зобов'язаний виконати передбачені цим договором роботи якісно, відповідно до ДБН В.2.3-5-2001 Вулиці і дороги населених пунктів. Асфальтобетонна суміш повинна виготовлятися відповідно до ДСТУ Б В. 2.7-119-2003 "Суміші асфальтобетонні й асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови". (п.2.1. договору).
Ціна договору визначена у п. 3.1, а саме: ціна цього договору становить 974737,64грн. у тому числі ПДВ 162456,27грн.
Сторонами договору підписано договірну ціну та кошторис, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Дані документи не містять посилання на вказаний договір, але внаслідок ідентичності об'єкту, на якому згідно договору слід провести роботи у договорі та означених документах, ціни робіт, суд приходить до висновку щодо віднесення останніх до договору.
За приписами п.5.1. договору строк виконання робіт: з 20.11.2012р. по 30.11.2012р.
Місце виконання робіт: м.Слов'янськ. (п.5.2. договору).
Договір набирає чинності з часу його укладання і діє до 31.12.2012р. (п.10.1. договору).
Таким чином, договір №121 від 20.11.2012р. розповсюджується на правовідносини сторін у строк з 20.11.2012р. по 30.12.2012р.
Судом встановлено, що зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, у судовому порядку недійсним не визнаний. Відтак в силу положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що укладений договір за змістом спірних правовідносин та своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 ГК України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення поняття розкриває сутність зобов'язання як правого зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Приписами частини 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Отже, договір підряду складається із двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.
Сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма №КБ-3) від 20.12.2012р., акт приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за 2012 рік (форма №КБ-2в), згідно яких вартість робіт склала 971380,04грн.
У вищезазначеній довідці та акті наявне посилання на договір №121 від 20.11.2012р., що беззаперечно свідчить про виконання робіт на підставі вказаного договору.
Вищезазначені документи підписані уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплені печатками підприємств.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.
Факт виконання робіт підтверджено уповноваженим представником відповідача у судовому засіданні.
Одночасно суд зазначає, що акт приймання виконаних будівельних робіт з розрахунком одиничної вартості за 2012 рік не містить конкретної дати його підписання.
Позивач усно у судовому засіданні стверджував, що датою підписання акту є 20.12.2012року, тобто дата підписання довідки. Даний факт не заперечив представник відповідача.
Суд, виходячи з того, що дані у довідку вносяться саме на підставі акту, позицію сторін з цього питання, вважає датою підписання акту 20.12.2012року.
Виходячи з викладеного, підписані сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт №КБ-2в та довідка КБ-3 за грудень 2012р. є належними та допустимими доказами факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №121 від 20.11.2012р.
За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до п.4.1. договору розрахунки за виконані роботи проводяться в національній валюті України, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Замовника на рахунок Підрядника.
Пунктом 4.2. сторони визначили, що Замовник здійснює оплату протягом 7 (семи) банківських днів, після підписання сторонами акту прийняття виконаних робіт (ф КБ - 2в). До акту прийняття виконаних робіт додається довідка про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3).
Згідно п.4.4. договору джерелом фінансування за цим договором є кошти державного бюджету.
Відповідно до банківських виписок №БВ-0000251 від 30.12.2012р. та №БВ-0000001 від 03.01.2012р. відповідачем сплачено вартість робіт в сумі 855000,00грн. та 41400,00грн. відповідно. Одночасно факт сплати підтверджується платіжними дорученнями №65 від 26.12.2013р. та №77 від 26.12.2013р. на вищезазначені суми.
Таким чином, на момент звернення до суду з позовом вартість виконаних робіт, яка залишилась не сплаченою, складала 74980,04грн.
Доказів оплати заборгованості у вказаній сумі відповідач суду не надав.
Відповідач у своєму листі б/н від 03.11.2015р. визнав наявну за ним заборгованість у сумі 74980,04грн.
У письмових поясненнях №02-9/941 від 02.11.2015р. відповідач посилається на те, що згідно п.4.4. договору джерелом фінансування за цим договором є кошти державного бюджету, щокварталу до Донецької обласної державної адміністрації відповідач надає звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д) та зазначає про наявну кредиторську заборгованість, однак грошові кошти для погашення заборгованості, що виникла, з державного бюджету до теперішнього часу ОСОБА_1 житлово-комунального господарства - не виділені.
Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов зазначеного вище договору, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 74980,04грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 74980,04грн. Відповідно
Спірний договір фактично містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з фактом фінансування з державного бюджету.
Як вбачається з розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації №770 від 24.10.2012року, первісно фінансування державного бюджету на оплату виконаних робіт відповідач отримав. Однак у наступні періоди внаслідок повернення фінансування до державного бюджету у 2012році , дані щодо заборгованості вносились до звітів про заборгованість за бюджетними коштами та не фінансувались.
Однак, за змістом статті 511 ЦК України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.
Навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідно з вимогами частини 2 статті 528 ЦК України, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.
Наявність чи відсутність фінансування відповідача не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за вказаним вище договором.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутність бюджетних коштів не є законною підставою для звільнення від виконання договірного зобов'язання. Аналогічна позиція викладена у постанові від 15 травня 2012 року № 11/446 Верховного Суду України та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД та Оліус проти України» від 18 травня 2005 року.
Таким чином, ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради м.Слов'янськ Донецька область не звільняється від виконання грошового зобов'язання, неналежне виконання якого зумовлено відсутністю фінансування.
За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 74980,04грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ст.49 ГПК України, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 511, 526, 530, 629, 837, 838, 854, 882 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" м.Київ до відповідача ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради м.Слов'янськ Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 74980,04грн. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради м.Слов'янськ Донецька область (84100, Донецька область, м.Слов'янськ, Площа ОСОБА_4, б.3, ЄДРПОУ 03364636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялта Град Строй" м.Київ (02152, м.Київ, пр.Тичини, б.20, ЄДРПОУ 35559557) заборгованості у розмірі 74980,04грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1218,00грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 03.11.2015р. оголошено та підписано повний текст рішення суду.
Суддя А.М. Осадча