05 листопада 2015 року Справа № 904/2699/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В.,
суддів -Жукової Л.В.,
Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 у справі №904/2699/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БОДАС", -
Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровської області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 у справі №904/2699/15.
Однак, подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ст. 107 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Згідно зі ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити: найменування касаційної інстанції; найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови; найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони (сторін) у справі; вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права; перелік доданих до скарги документів.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявник оскаржує ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015, яка не переглядалась судом апеляційної інстанції.
Оскільки предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, яка не була переглянута в апеляційному порядку, в прийнятті касаційної скарги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 у справі №904/2699/15 необхідно відмовити.
Також, касаційна скарга Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №904/2699/15 підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (в редакції від 09.09.2015).
У відповідності до підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору з апеляційних і касаційних скарг на ухвалу суду, що подаються до господарських судів встановлена у розмірі 1-го розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати судового збору, обчисленого виходячи із ставок судового збору з касаційних скарг на ухвалу суду.
До касаційної скарги Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровської області додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник посилається на той факт, що у Дніпродзержинської ОДПІ відсутні кошти для сплати судового збору, оскільки Кабінет Міністрів України не здійснив фінансування державних органів, які позбавлені пільг щодо спалити судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які повинні підтверджуватись належними доказами.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Розглянувши клопотання Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на те, що заявником не додано жодних доказів на підтвердження наявності виключних обставин.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №904/2699/15 не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до ч.3 ст. ст.1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 107, 110, 111, п. 4 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Відмовити в прийняття касаційної скарги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2015 у справі №904/2699/15.
Повернути касаційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №904/2699/15 без розгляду.
Головуючий: Білошкап О.В.
Судді:Жукова Л.В.
Погребняк В.Я.