05 листопада 2015 року Справа № 922/2806/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого,
Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015
у справігосподарського суду Харківської області
за позовомПрокурора Фрунзенського району м. Харкова
до1. Харківської міської ради, 2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пролісок 2010"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Харківській області
проскасування рішення, визнання недійсним державного акту та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників сторін:
прокуратури (позивач): Попенко О.С. (прокурор ГПУ, посв. від 17.09.2014 №029012),
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: не з'явився,
третя особа: не з'явився
Прокурор Фрунзенського району м. Харкова звернувся з позовом до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пролісок 2010" про: - визнання незаконним та скасування п. 6.1. Додатку до рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.02.2011 №154/11; - визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №192500 від 02.09.2011; - зобов'язання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пролісок 2010" передати , а Харківській міськраді прийняти земельну ділянку площею 15,0778 га, (кадастровий номер 6310138500:07:001:0035) за актом прийому-передачі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 у справі № 922/2806/15 у позові відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи касаційну скаргу неправильним застосуванням судом норм матеріального і процесуального права, зокрема ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 41 ЗК України, ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР, ст. 4-7, 32, 33, 34, 43 ГПК України, а також неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
У відзиві Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Пролісок 2010" просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані рішення та постанову залишити без змін.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, колегія знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 6.1. Додатку до рішення 5 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 23.02.2011 №154/11 ОК "ЖБК "Пролісок 2010" надано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 15,0778 га, (кадастровий номер 6310138500:07:001:0035), в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 21.06.2004 №146/04, для будівництва об'єкту зі зміною його функціонального призначення під житлову забудову по проспекту 50 річчя СРСР, ріг проспекту Московського та подальшої експлуатації об'єкту. Будівництво виконати до 31.12.2012.
На виконання вказаного рішення Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Пролісок 2010" видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №192500 від 02.09.2011.
Предметом спору у даній справі є вимога прокурора про визнання незаконним та скасування зазначеного рішення Харківської міської ради та визнання недійсним, виданого на підставі цього рішення, державного акту про право власності на землю з поверненням земельної ділянки власнику з підстав невідповідності рішення вимогам ст.41 Земельного кодексу України, ст.ст. 133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186.
Відмовляючи в позові прокурора, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази скасування державної реєстрації ОК "ЖБК "Пролісок 2010" під час прийняття оспорюваного рішення Харківською міською радою, тому, у міської ради не було правових підстав для відмови в передачі у власність ОК "ЖБК "Пролісок 2010" спірної земельної ділянки. Харківська міська рада при прийнятті оскарженого рішення № 154/11 від 23.02.2011 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Прокурором не доведено порушень відповідачами норм чинного законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акту, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди). Також, відхиляючи як безпідставні посилання прокурора на невідповідність статуту ОК "ЖБК "Пролісок 2010" вимогам ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, господарський суд попередніх інстанцій стверджував, що на час створення другого відповідача діяли інші законодавчі акти, які регулюють питання створення кооперативів, а саме Закон України "Про кооперацію" і Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", які є спеціальними законами та які не містять вказівок про обов'язкове дотримання другим відповідачем умов, викладених в ст.133, 135, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірному статуті.
Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.
На думку колегії прийняті у справі рішення та постанова цим вимогам не відповідають.
Так, спірне рішення органу місцевого самоврядування приймалось на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування" та ст. 41 ЗК України, відповідно до частини першої якої житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Згідно зі ст. 133 ЖК Української РСР, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до ЖБК і одержати в ньому квартиру.
Відповідно до ст. 135 ЖК Української РСР, до членів ЖБК приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно зі ст. 137 ЖК Української РСР, ЖБК зорганізуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності ЖБК установлюється цим Кодексом, Примірним статутом та іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 3 Примірного статуту, при будівництві жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше п'яти чоловік.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що передаючи земельну ділянку у власність ОК "ЖБК "Пролісок 2010", відповідна рада мала врахувати мету створення такого кооперативу, порядок його організації та діяльності відповідно до вимог ЖК УРСР та Примірного статуту. З'ясування саме цих обставин при наданні земельної ділянки ОК "ЖБК "Пролісок 2010", як спеціальному суб'єкту, передбаченому ст. 41 ЗК України, зобов'язує Раду з'ясовувати правовий статус, мету та підстави його створення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд України, правова позиція якого щодо застосування наведених норм матеріального права викладена у постанові колегії суддів Судових палат в адміністративних, господарських та цивільних справах від 17.06.2014 по справі № 21-195а14.
При цьому твердження суду 1-ї інстанції щодо безпідставності посилань прокурора на зазначену постанову Верховного Суду України, оскільки підстави позову у наведеній справі відмінні від підстав позову у справі, що розглядається, колегія вважає помилковими, так як ці твердження суперечать ст. 111-28 ГПК України, аналіз якої свідчить, що визначальним є саме правова позиція Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, яка має враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, а не підстави позову.
Як вбачається з наявного у справі пп. 3.1. п. 3 Статуту ОК "ЖБК "Пролісок 2010", кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва або придбання багатоквартирного жилого будинку (будинків) та інших суб'єктів нерухомого майна, або одноквартирних чи багатоквартирних жилих будинків садибного типу, присадибного типу, або багатоквартирного жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями та спорудами) за власні кошти кооперативу, а або із залученням банківських кредитів, чи/або позик, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками) та іншими об'єктами нерухомого майна.
Кількість членів кооперативу згідно протоколу установчих зборів від 02.04.2010 є лише три фізичні особи, які до того ж згідно реєстраційної картки у справі забезпечені житлом.
Докази перебування членів кооперативу на квартирному обліку та здійснення ОК "ЖБК "Пролісок 2010" будівництва багатоквартирного житлового будинку в матеріалах справи відсутні і судом не досліджувались.
У Статуті ОК "ЖБК "Пролісок 2010" не визначено кількість квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом, що суперечить меті створення обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу, - обслуговування членів кооперативу шляхом забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, а не будівництво житла для інших осіб.
Отже, матеріали справи свідчать, що ОК "ЖБК "Пролісок 2010" створено всупереч вимогам ст.ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту, які по відношенню до Законів України "Про кооперацію" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є спеціальними нормативно правовими актами та підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі.
Доказів дотримання відповідачем-2 положень наведених норм під час його створення матеріали справи не містять.
Звідси, висновки суду попередніх інстанцій стосовно підстав відмови в позові прокурора колегія вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, не відповідають вимогам спеціального законодавства, суперечать наведеній правовій позиції Верховного Суду України та містять помилкові мотиви відступлення від неї.
Також посилання господарського суду попередніх інстанцій на постанову Верховного Суду України від 11.11.2014 по справі 21-405а14, згідно якої у разі прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, колегія вважає неправильними, оскільки у зазначеній справі Верховного Суду України №21-405а14, предметом спору є лише визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, розгляд якого за висновком судових палат в адміністративних справах, господарських справах та цивільних справах Верховного Суду України не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження та є підставою для відмови в позові.
При цьому господарський суд попередніх інстанцій не врахував, що у справі, яка розглядається, предметом позову одночасно є, як визнання недійним ненормативного акта (рішення) органу місцевого самоврядування, що застосовується одноразово, так і визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, який виданий на підставі цього рішення, та який є самостійним предметом судового спору, що має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Таким чином, враховуючи, що судами не встановлено усю сукупність обставин, які мають значення для справи, не з'ясовано дійсні правовідносини сторін та не застосовано законодавство, яке регулює спірні правовідносини, всі ухвалені у справі судові акти не можна визнати законними й обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 та рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2015 у справі №922/2806/15 скасувати.
Справу направити до господарського суду Харківської області на новий розгляд.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Г.К. Прокопанич
В.І. Шаргало