08 вересня 2015 рокусправа № 808/7805/14(ДО/808/883/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 808/7805/14(ДО/808/883/14) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказів, -
10 листопада 2014 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить з урахуванням наданих суду уточнень, просить: визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 26.08.2014 №1667 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ та від 11.08.2014 №879 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення позивача з органів внутрішніх справ; вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу у Краснолиманському МВ ГУМВС України в Донецькій області з 01.02.1993. На час звільнення позивач мав спеціальне звання - підполковник міліції, займав посаду заступника начальника Краснолиманського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області.
Наказом МВС України від 11.08.2014 №807 за фактом порушення окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області службової дисципліни, відповідно до вимог п. 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230 комісії було доручено провести за вказаним фактом службове розслідування.
За наслідками проведення службового розслідування 11.08.2014 МВС України було складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області.
Зазначеним висновком встановлено, що позивач, у порушення своїх функціональних обов'язків організував взаємодію з озброєними представниками ДНР щодо здійснення спільних заходів по охороні громадського порядку та обміну інформацією. Також не забезпечив зберігання табельної вогнепальної зброї Краснолиманського МВ в результаті чого частина зброї потрапила до представників ДНР.
Згідно зазначеного висновку, службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області, було закінчено, а відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування визнано такими, що підтвердилися.
За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, позивача слід звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
11 вересня 2014 року МВС України складено наказ від 11.08.2014 №879 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Держинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області". Згідно зазначеного наказу за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, позивача звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
На підставі наказу МВС від 11.08.2014 №879, відповідачем 26.08.2014 року прийнятий наказ №1667о/с. Згідно зазначеного наказу, позивача звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Із зазначеним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 08.10.2014 року.
22 жовтня 2014 року відповідачем був складений висновок службової перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області, виявленими у ході відпрацювання зазначеного підрозділу. У вказаному висновку зазначено, що, будучи опитаним, позивач повідомив обставини захоплення Краснолиманського МВ. Зокрема зазначив, що начальником Краснолиманського МВ ОСОБА_3 12.04.2014 надана команда про вивезення з МВ озброєння. Для виконання такого наказу позивач разом із іншими працівниками Краснолиманського МВ вивіз озброєння до гаражного приміщення свого знайомого - місцевого жителя ОСОБА_4 Інша частина озброєння передана керівнику козацької громадської організації "Красний Лиман" ОСОБА_5. Після отримання зброї ОСОБА_5 вивіз її у невідомому напрямку. Наступного дня начальник Краснолиманського МВ надав вказівку ОСОБА_1 зібрати зброю, яка залишилась у Краснолиманського МВ (11 пістолетів) та вивезти її до схованки у гаражі, що ним було зроблено. Згодом, 23.04.2014 ОСОБА_3 зібраний весь особовий склад Краснолиманського МВ у актовій залі, куди начальник МВ прийшов разом із депутатом самопроголошеної ДНР ОСОБА_6 На цих зборах особовому складу повідомлено, що координатором дій міліції та ДНР буде саме ОСОБА_6. Також у висновку службової перевірки зазначено, що позивач здійснював переговори із ОСОБА_6 щодо повернення частини зброї. З 12.05.2014 ОСОБА_3 знаходився у відпустці, а позивач виконував обов'язки начальника Краснолиманського МВ. 28.05.2014 позивачу зателефонував ОСОБА_6 і повідомив про необхідність зустрітися. Позивач у телефонному режимі зв'язався із ОСОБА_3, який наказав йому їхати до гаражного приміщення, де була схована зброя. ОСОБА_1 прибув до гаражного приміщення, куди приїхали озброєні люди у камуфльованому одязі разом із ОСОБА_6. ОСОБА_6 висловив вимогу, щоб ОСОБА_1 передав йому зброю, яка знаходилась у гаражі. Після чого гаражне приміщення було відчинено, зброя передана озброєним чоловікам, які завантажили її у автомобілі і вивезли у невідомому напрямку.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Також, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України затверджується Верховною Радою України.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затверджене постановою КМ України від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення).
Основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини зі звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є Конституція України, Закон України "Про міліцію", Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та ряд інших підзаконних актів.
Згідно пункту 23 Положення особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІУ (далі - Статут), визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно із ст. 2 Статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 5 Статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 7 Статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики: берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку (частина перша). У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові (частина друга). Працівник органів внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків повинен дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників та штатного порядку, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави, дотримуватися норм професійної та службової етики, не допускати зі свого боку вчинків, що дискредитують звання працівника міліції.
Згідно із ст.ст. 2-5, 10 Закону України "Про міліцію" основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку; міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом, ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції, для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування; міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань; при звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення, у взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт. Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Відповідно до п.п. 1.2 - 1.4 "Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України" затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.02.2012р. №155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 р. за № 628/20941 (далі - Правила), вони як зібрання основних професійно-етичних норм визначають для працівника органів внутрішніх справ України, зокрема: моральні цінності, зобов'язання та принципи служби в органах внутрішніх справ; професійно-етичні вимоги до службової, позаслужбової та антикорупційної поведінки; формування єдності переконань і поглядів у сфері професійної етики та службового етикету, орієнтованих на професійно-етичний еталон поведінки.
Згідно із п.3.2. розділу III Правил службова діяльність працівника органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до таких моральних принципів: гуманізму, який проголошує людину, її життя і здоров'я вищими цінностями, захист яких становить сенс і моральний зміст правоохоронної діяльності; законності, визнання працівником верховенства права, а також його обов'язкового виконання у службовій діяльності; об'єктивності, шо виражається в неупередженості при прийнятті службових рішень; толерантності, що полягає в поважному, неконфліктному ставленні до людей з урахуванням соціально-історичних, релігійних, етнічних традицій і звичаїв.
Пунктом 4.1. розділу III Правил визначено, що працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання, як бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.
Згідно із п.1.2. та п.2.3 розділу IV Правил норми професійної етики вимагають від працівника: поводитися з почуттям власної гідності, доброзичливо і відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи у громадян повагу до органів внутрішніх справ і готовність співпрацювати з ними; постійно контролювати свою поведінку, почуття і емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на службові рішення, уміти передбачати наслідки своїх вчинків і дій; поводитись з усіма категоріями громадян однаково коректно незалежно від їх службового чи соціального становища. Для працівника міліції неприпустимі: поспішність у прийнятті рішень, нехтування процесуальними і моральними нормами; провокаційні дії, пов'язані з підбурюванням, спонуканням у прямій чи непрямій формі до вчинення правопорушень; розголошення фактів та обставин приватного життя громадян, які стали відомими в ході службової діяльності; вибірковий підхід при вжитті заходів до порушників закону, правил дорожнього руху; байдужість, бездіяльність і пасивність у попередженні і припиненні правопорушень.
Відповідно до ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ №114 від 29 липня 1991 року (у редакції станом на 09 липня 2008 року) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): пункт є) за порушення дисципліни.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень, які можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, зокрема звільнення з органів внутрішніх справ.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваних наказів, оскільки позивачем було порушено Присягу працівника внутрішніх справ України.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі № 808/7805/14(ДО/808/883/14) - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов