79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.11.2015р. Справа№ 914/2903/15
За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у Західному регіоні фірма “Західтрансбуд”, м. Львів,
до відповідача: Сколівської міської ради, м. Сколе,
про: стягнення 417 476,77 грн.
Суддя М. Синчук
при секретарі О. Гринчишин
За участю представників:
позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 21.10.14р.
відповідача: не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у Західному регіоні фірма “Західтрансбуд” до Сколівської міської ради про стягнення 417 476,77 грн. (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 05.10.2015р. та заяви про зменшення позовних вимог).
Ухвалою суду від 26.08.2015 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 02.09.2015 р. Ухвалою суду від 02.09.2015р. розгляд справи відкладено на 28.09.2015р. Ухвалою суду від 28.09.2015р. розгляд справи відкладено на 05.10.2015р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.
В судове засідання 05.10.2015 р. представник позивача з'явився, через канцелярію суду подав заяву про виправлення описки та зменшення позовних вимог, просить суд вважати опискою вказане в позовній заяві найменування позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Західтрансбуд” (код ЄДРПОУ 30478068) натомість вірним слід вважати найменування позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у Західному регіоні фірма “Західтрансбуд” (код ЄДРПОУ 30478068), крім того зменшує позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 417 476,77 грн., а саме: 3% річних у розмірі 15 808,22 грн. за період з 20.02.15р. по 19.08.15р. включно та 401 668,55 грн. - інфляційних втрат, просить суд відстрочити сплату судового збору до моменту винесення рішення по справі. В судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку розгляду справи для надання можливості виконати вимоги ухвали суду.
В судове засідання 05.10.2015 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Західтрансбуд” (код ЄДРПОУ 30478068) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у Західному регіоні фірма “Західтрансбуд” (код ЄДРПОУ 30478068) є однією юридичною особою і що повне найменування позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у Західному регіоні фірма “Західтрансбуд (код ЄДРПОУ 30478068).
Ухвалою суду від 05.10.2015 р. заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято, розгляд справи відкладено на 02.11.2015 р., строк розгляду справи продовжено. Клопотання про відстрочку сплату судового збору задоволено сплату судового збору відстрочено.
В судове засідання 02.11.2015р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, подав додаткові письмові пояснення по справі.
В судове засідання 02.11.2015р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив, вимог ухвали суду від 31.08.2015р. не виконав.
Згідно із пунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
6 жовтня 2008 року між Сколівською міською радою (надалі - відповідач, Замовник) в особі голови міської ради ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Західтрансбуд” (надалі - позивач, Підрядник) в особі генерального директора ОСОБА_4, що діяв на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено Договір підряду №8 на виконання проектно-пошукових робіт по відновленню (будівництву) моста через р. Опір при аварійно-відновлювальних роботах по ліквідації наслідків стихії 23-27 липня 2008 року (надалі - Договір).
29 грудня 2011 року позивачем було подано позовну заяву до господарського суду Львівської області про стягнення із відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 1 465 622,21 грн., з яких сума основного боргу - 1 093 285,20 грн., пеня - 111 753,46 грн., інфляційні втрати - 183 671,95 грн. (за період з вересня 2009 року по листопад 2011 року), 3% річних - 76 911,60 грн. (за період з 27.08.2009 року по 31.12.2011 року).
25.02.2013 року господарським судом Львівської області прийнято рішення, яким позов задоволено частково, вирішено стягнути з Сколівської міської ради на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Західтрансбуд” 1 062 615,20 грн. основного боргу, 110 570,21 грн. 3 % річних, 188 154,92 грн. індексу інфляції, 27 226,60 грн. судового збору.
Станом на 22 грудня 2014 року Сколівською міською радою не вчинено жодних дій щодо погашення заборгованості перед ТзОВ “Західтрансбуд”.
Вищенаведене стало підставою для звернення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Західтрансбуд” до господарського суду Львівської області з позовними вимогами до Сколівської міської ради про стягнення 218 898,72 грн. - інфляційних втрат, 59 040,65 грн. - 3 % річних.
26.02.2015р. господарським судом Львівської області у справі № 914/4620/14 прийнято рішення, яким, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог вирішено, стягнути з Сколівської міської ради на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Західтрансбуд” 202 959 грн. 47 коп. інфляційних втрат та 64 193 грн. 60 коп. - 3% річних. Стягнуто з Сколівської міської ради 5 343 грн. 06 коп. судового збору в доход Державного бюджету України.
Однак, станом на час звернення до господарського суду Львівської області та розглядом справи № 914/2903/15, відповідач по справі заборгованість не погасив, що і стало підставою для нарахування (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 417 476,77 грн., а саме: 3% річних у розмірі 15 808,22 грн. та 401 668,55 грн. - інфляційних втрат.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пленумом Вищого господарського суду України у п. 4.1 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Окрім цього, в п. 5.1 вказаної Постанови зазначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Окрім цього, у п. 7.1 цієї Постанови зазначається, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Вказані правові положення відображені і у судовій практиці. Так, при винесенні 08.07.2014 року постанови Вищого господарського суду України у справі №916/69/14 за позовом ТзОВ “СЕМАГРО” до ПП агрофірма “Ніва” про стягнення 152 959,62 грн. 75% річних (копія постанови додається), судом було визначено, що приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 550, 599, 625 ЦК України передбачають, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано у встановленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги не спростував.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи правову природу індексу інфляції та 3% річних, стягнення яких передбачено ч. 2 ст. 625 ГПК України, зважаючи на те, що встановлену рішенням суду заборгованість за проведені підрядні роботи за договором № 8 від 08.10.2008 р. не оплачено, суд, проаналізувавши поданий позивачем розрахунок 3% річних та провівши відповідний підрахунок, приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 3% річних за період з 20.02.15р. по 19.08.15р., за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань із оплати за проведені підрядні роботи, підлягає задоволенню в повному розмірі, а саме 15 808,22 грн.
За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем за період з грудня 2014 року по липень 2015 року нараховані інфляційні втрати в розмірі 401 668,55 грн. підлягають задоволенню в повному розмірі
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
П.3.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.
Оскільки суд відстрочив позивачу сплату судового збору до 02.11.2015р., а позовні вимоги задоволено повністю, судовий збір підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України з відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Сколівської міської ради (82600, Львівська обл., м. Сколе, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 04056262) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю з транспортного будівництва у Західному регіоні фірма “Західтрансбуд” (79044, м. Львів, вул. Мельника, 8, код ЄДРПОУ 30478068) 3% річних у розмірі 15 808,22 грн. за період з 20.02.15р. по 19.08.15р. включно та 401 668,55 грн. - інфляційних втрат.
3.Стягнути з Сколівської міської ради (82600, Львівська обл., м. Сколе, майдан Незалежності, 1, код ЄДРПОУ 04056262) в дохід Державного бюджету України 6262,15 грн. судового збору.
4.Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 04.11.2015 р.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Синчук М.М.