Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"08" жовтня 2015 р. Справа № 910/16344/15
Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської
міської державної адміністрації) «Київреклама»,
04070, м. Київ, Подільський район, Боричів узвіз, буд. 8
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна»,
08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Волошкова, буд. 42/2, офіс 1
про стягнення 77 702,40 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 20.01.2015 № 196-579/КР);
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 17.03.2015 № 15/15)
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі-позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна фірма Україна» (далі-відповідач) про стягнення 77702,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором підряду від 18.06.2012 № 10/12-Б відповідачем виконані роботи з капітального ремонту нежитлових приміщень будівлі за адресою: м. Київ, Боричів узвіз, 8, всього на суму 968466,00 грн., а позивачем вказані робити прийняті та повністю оплачені, проте, згодом, Держфінінспекцією в м.Києві встановлено завищення обсягів виконаних робіт за вказаним договором, що призвело до завищення їх вартості на 77702,40 грн., які позивач заявляє до стягнення з відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2015 справу № 910/16344/15, на підставі статті 17 Господарського процесуального кодексу України, передано за підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2015 порушено провадження у справі № 910/16344/15 та призначено її до розгляду.
У судовому засіданні від 11.08.2015 представником позивача підтримано позовні вимоги повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві.
11.08.2015 через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позовну заяву, підтриманий представником у судовому засіданні, в якому відповідач заперечує проти позову повністю.
У судовому засіданні 11.08.2015 судом оголошено перерву до 01.09.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
19.08.2015 відповідачем подано письмову заяву від 18.08.2015 № 18/08/юр про застосування позовної давності.
28.08.2015 позивачем подано письмові заперечення щодо застосування наслідків спливу позовної давності.
У судовому засіданні 01.09.2015 представниками сторін підтримані вимоги та заперечення, що надані суду.
У судовому засіданні 01.09.2015 оголошено перерву до 08.09.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
07.09.2015 відповідачем надані письмові пояснення від 07.09.2015 № 176/15, підтримані представником у судовому засіданні 08.09.2015, в яких викладено додаткові заперечення проти позову, а також заявлено клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу; відповідно до частини 7 статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України вказане клопотання задоволено, здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Представник позивача у судовому засіданні 08.09.2015 підтримав позовні вимоги, з урахуванням наданих суду додаткових пояснень.
У судовому засіданні 08.09.2015 ухвалами суду розгляд справи відкладено на 22.09.2015 та продовжено строк розгляду спору, на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Саванчук С.О., розгляд справи, призначений на 22.09.2015, не відбувся та ухвалою суду від 28.09.2015 призначений на 08.10.2015.
У судовому засіданні 08.10.2015 представниками сторін підтримані раніше надані суду вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.10.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
Між позивачем (далі-замовник) та відповідачем (далі-підрядник) укладено договір підряду від 18.06.2012 № 10/12-Б (далі-Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати роботи, передбачені Договором, а саме: здійснити капітальний ремонт нежитлових приміщень будівлі за адресою: м. Київ, Боричів узвіз, 8, згідно з проектно-кошторисною документацією, у встановлений строк, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи. Об'єктом робіт є нежитлові приміщення, площею 564,44 кв.м, за адресою: м. Київ, Боричів узвіз, 8, що орендуються КП «Київреклама» на підставі договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.05.2012 № 353.
Згідно з пунктами 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.2, 2.3, 3.1 Договору, підрядник зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених договором, виконати роботи з капітального ремонту відповідно до кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною договору. Проектно-кошторисна документація включає в себе: дефектний акт на капітальний ремонт нежитлових приміщень, площею 564,44 кв.м; кошторис витрат на виконання робіт, складений відповідно до положень ДБН, що складається з: договірної ціни, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису. Замовник має право вносити в період виконання робіт зміни і доповнення в проектну документацію, склад і обсяги робіт. Підрядник зобов'язаний врахувати такі зміни, якщо вони передані не менш ніж за 5 робочих днів до початку виконання відповідних робіт. Рішення замовника про зміну і доповнення робіт приймаються підрядником до виконання при умові внесення їх у проектну документацію у межах договірної ціни. Такий перегляд оформлюється додатковою угодою до договору та проектно-кошторисної документації.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3, 7.1, 7.2 Договору, ціна договору є договірною та зазначається у додатку № Договору. Найменування, склад, обсяг і вартість робіт зазначаються у кошторисній документації. Замовник протягом 10 робочих днів з дати укладення договору зобов'язаний перерахувати підряднику авансовий платіж у розмірі 250000,00 грн., оплата решти вартості робіт проводиться по факту їх виконання по кожному етапу відповідно до календарного плану на підставі актів приймання виконання підрядних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, за формами КБ-2в, КБ-3, з урахуванням виплаченого авансового платежу, протягом 5 робочих днів з дня підписання цих актів.
Пунктами 10.1, 10.2 Договору визначено, що гарантійний термін становить 5 років для виготовлених підрядником капітальних конструкцій та 24 місяці для некапітальних конструкцій та ремонтних робіт, з моменту передачі об'єкту замовнику та підписання відповідного акту приймання передачі виконаних робіт. Всі виявлені протягом гарантійного терміну недоліки виконання робіт підрядник зобов'язується усунути своїми силами та за власний рахунок в найкоротші строки, зазначені замовником.
Договір діє з моменту підписання сторонами та скріплення печатками до 31.12.2013, але, у будь-якому випадку, до остаточного виконання сторонами зобов'язань (пункт 11.1 Договору).
Сторонами до Договору погоджено Договірну ціну - 968466,00 грн., додаток № 2 - Локальний кошторис № 2-1-1, Додаток № 3 - Календарний графік проведення робіт.
На виконання умов Договору, позивачем, в рахунок попередньої оплати, перераховано відповідачу 250000,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи банківською випискою по особовому рахунку за період з 03.07.2012 по 03.07.2012.
Відповідачем повністю виконано роботи за Договором, всього на суму 968466,00 грн., а позивачем вказані роботи прийняті, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) за серпень 2012 року № 1 та довідкою про вартість виконаних робіт (примірна форма КБ-3) за серпень 2012 року, що підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін, копії даних акту і довідки залучені до матеріалів справи, а їх оригінали оглянуті у судовому засіданні.
Докази наявності зауважень позивача до якості чи обсягів виконаних відповідачем робіт, при їх прийнятті за вищевказаним актом, у матеріалах справи відсутні.
Позивачем сплачено відповідачу решту вартості робіт у розмірі 718466,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими довідками від 20.08.2012 та від 08.09.2012.
Зважаючи на вищевказані обставини, що встановлені судом, сторонами виконано Договір повністю.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 77702,40 грн., які сплачені за роботи, що виконані за Договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінпекції в м. Києві на І квартал 2015 року, на підставі направлення від 12.03.2015 № 734, головним державним фінансовим інспектором Дерфінінспекції в м. Києві ОСОБА_3 складено довідку від 16.03.2015, в якій встановлено завищення обсягів виконаних робіт, включених до актів виконаних робіт, в порівняні з фактично виконаними роботами, що призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт на суму 77702,40 грн.
Також, за підписами головного державного фінансового інспектора Держфінінспекції в м. Києві ОСОБА_3, завідуючого складом КП «Київреклама» ОСОБА_4 та виконробом ТОВ «Будівельно-проектна фірма Україна» ОСОБА_5, 18.03.2015, складено акт контрольного обміру обсягів ремонтно-будівельних робіт в КП «Київреклама» виконаних ТОВ «Будівельно-проектна фірма Україна» за період з 01.01.2012 по 01.01.2015, згідно з яким проведено вибіркові контрольні обміри ремонтно-будівельних робіт, у тому числі, спірних у даній справі.
Крім того, позивачем надано до матеріалів справи акт зняття будівельних робіт, що підписаний керівниками позивача і відповідача та скріплений відбитками їх печаток.
Відповідачем позов заперечений повністю.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2012 року підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств, що свідчить про прийняття позивачем обумовлених у ньому робіт без зауважень. Крім того, відповідачем зазначено, що ним проведено роботи лише на виконання умов договору від 18.06.2012 № 10/12-Б, про що складено акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2012 року, а не як визначено в акті контрольного обміру обсягів ремонтно-будівельних робіт, за договорами підряду від 28.03.2013 № 15/13-Б, від 01.08.2013 № 28/13А, 25.09.2014 № 25/14.
Відповідач зазначає, що відповідно до умов пунктів 10.1, 10.5 Договору, перелік недоліків визначається дефектним актом, проте, відповідача не було запрошено для підписання такого акту і не було проінформовано щодо виявлення недоліків, що також передбачено статтею 853 Цивільного кодексу України, посилання ж позивача на те, що вартість виконаних робіт завищена, на думку, відповідача, є безпідставними, оскільки роботи виконані на підставі договору, акт приймання робіт підписаний позивачем без зауважень, а вартість робіт відповідає підписаному кошторису і договору. Крім того, відповідачем зазначено, що акт контрольного обміру підписаний не уповноваженою на такі дії особою, оскільки представник ОСОБА_5 відповідних доручень не мав.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Договір, що укладено між сторонами, за правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
На вказані вимоги законодавства вказано, зокрема, у пункті 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)».
Тобто, обов'язок прийняти виконані роботи, а, у випадку виявлення недоліків робіт, негайно про них заявити (у тому числі, шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату.
Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.
Стягнення збитків як вид цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.
З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
З урахуванням вищевказаного, посилання позивача на висновки перевірки Держфінінспекції в м. Києві як на підставу для задоволення позовних вимог, за переконанням суду, є неправомірним, оскільки, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами Договору і не можуть їх змінювати, одночасно, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується, довідка інспекції чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами, однак, не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.
Позивачем надано до матеріалів справи акт зняття будівельних робіт, що підписаний керівниками позивача і відповідача та скріплений відбитками їх печаток.
Позивачем стверджується, що складанням, після проведення перевірки Держфінінспекцією в м. Києві, акту зняття будівельних робіт та акту контрольного обміру обсягів ремонтно-будівельних робіт, за участю представників відповідача, відповідачем визнано свідоме завищення ним обсягів спірних робіт, що є підставою стягнення коштів, у частині вартості невиконаних робіт.
Сторонами оспорювались обставини підписання цих актів та їх правові наслідки, проте, судом враховано, що вказані документи не містять ознак ані дефектного акту, ані правочину, з якого виникають нові зобов'язання сторін чи змінюються їх зобов'язання за Договором, роботи, що спірні у даній справі, не являються прихованими недоліками, з огляду на їх характер - улаштування покритів з ламінату, ламінована підлога, також суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що відсутні докази того, що представник відповідача - виконроб ОСОБА_5, що підписав акт контрольного обміру обсягів ремонтно-будівельних робіт від імені відповідача, мав на це повноваження, а за своїм змістом вказаний акт нівелює зміст акту приймання-передачі робіт (примірної форми КБ-2в), що складений під час передачі результатів робіт між сторонами.
Крім того, проаналізувавши акт контрольного обміру обсягів ремонтно-будівельних робіт, господарським судом встановлено, що цей акт фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені актом виконаних робіт, встановленої форми.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Як встановлено у судових засіданнях, позивач та відповідач не оспорювали договір підряду від 18.06.2012 № 10/12-Б та не визнавали його недійсним.
Судом встановлено, що сторони узгодили кошторисну документацію, договірну ціну та належним чином виконали свої зобов'язання за Договором; на виконання умов Договору замовником здійснено оплату виконаних робіт у повному обсязі, відповідно до договірної ціни, що була визначена сторонами як у проектно-кошторисній документації, так і у Договорі, позивач прийняв виконані роботи, не заявивши, при цьому, про недоліки, як того вимагають положення статті 853 Цивільного кодексу України, а, отже, суд вважає, що виявлені порушення не можуть змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт та оплатами.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зважаючи на вищевказані вимоги чинного законодавства, обставини справи, що встановлені судом, за результатами оцінки доказів, що подані сторонами, суд дійшов висновку про виконання робіт підрядником і прийняття їх замовником у належний, визначений Договором між сторонами та чинним законодавством, спосіб, у обсягах та вартості, що погоджені сторонами у вищезазначеному акті виконаних робіт, а, отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 77702,40 грн., заявлених позивачем до стягнення, задоволенню не підлягає.
Відповідачем заявлено про застосування позовної давності у спірних правовідносинах, що заперечене позивачем, проте, з огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність порушеного права, вказана заява є передчасною, а позовна давність застосуванню не підлягає, оскільки за частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Відшкодування судового збору, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 26.10.2015.
Суддя С.О. Саванчук