ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.11.2015Справа № 910/27674/15
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Смарт-Менеджер»
про вжиття запобіжних заходів
за участі представника заявника: Авраменко І.В., довіреність б/н від 22.10.2015р.
26.10.2015 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ» надійшла заява про вжиття запобіжних заходів від 23.10.2015 у вигляді накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Смарт-Менеджер», та заборонити відчужувати це майно будь-яким способом та вчиняти будь-які юридичні дії щодо цього майна.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ» передано на розгляд судді Привалову А.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2015 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ» про вжиття запобіжних заходів залишено без руху та встановлено строк для виправлення недоліків.
02.11.2015 на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2015 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ» надійшли матеріали на виправлення недоліків, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 вказану заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви на 03.11.2015.
У судове засідання 03.11.2015 з'явився представник заявника, який заяву про вжиття запобіжних заходів підтримав та просив суд задовольнити її.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ» про вжиття запобіжних заходів, суд дійшов висновку, що остання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
В обґрунтування розглядуваної заяви товариством з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ» зазначено, що за результатами виконання умов договору №154-ЕСГ від 15.04.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Смарт-Менеджер» має заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ» у розмірі 803 910,00 грн., на неодноразові звернення щодо погашення вказаної заборгованості, товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Смарт-Менеджер» не реагує.
Крім того, заявником наголошено, що для уникнення відповідальності за порушення договірних зобов'язань товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Смарт-Менеджер» змінило своє місцезнаходження, за яким фактично не знаходиться, а також відбулася зміна керівника останнього, а згідно ухвали Солом'янського районного суду міста Києва, товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Смарт-Менеджер» є контрагентом юридичної особи, відносно якої ведеться розслідування за кримінальне правопорушення, передбачене статтею 205 Кримінального кодексу України.
З огляду на викладене, обставинами, які можуть призвести до невиконання у подальшому судового рішення, на думку заявника є: значний розмір суми боргу та небажання боржника вести переговори, на підставі чого просить накласти арешт на майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Смарт-Менеджер», заборонити відчужувати це майно будь-яким способом та вчиняти будь-які юридичні дії щодо цього майна.
Відповідно до статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Згідно зі статтею 43-2 Господарського процесуального кодексу України, запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію збереження доказів чи запобігання порушення права. При цьому, заявник має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.
Як передбачено частиною 3 статті 43-3 Господарського процесуального кодексу України, після подання заявником позовної заяви, запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову, тобто застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду та задоволення законних вимог позивача.
Наведене передбачає наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Крім того, заява про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить особі, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб, має містити посилання на яке саме майно слід накласти арешт, кому воно належить і на яких правових підставах, у кого і за якою адресою воно знаходиться.
Як вбачається з поданих заявником матеріалів, зокрема заяви про вжиття запобіжних заходів, заявником не визначено конкретний перелік майна, на яке слід накласти арешт, не зазначено його місцезнаходження та доказів належності останнього товариству з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Смарт-Менеджер».
Разом з тим, у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 Господарського процесуального кодексу України; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб (пункт 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»).
З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену у пункті 9 Інформаційного листа «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів» № 01-8/251 від 20.04.2007, вирішуючи питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 Господарського процесуального кодексу України; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 Господарського процесуального кодексу України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Розглянувши документи надані в обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про невиконання заявником вимог ст.ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України стосовно доведення обов'язкових умов для вжиття запобіжних заходів.
Суд звертає увагу, що заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Саме лише посилання заявника на те, що невжиття запобіжних заходів може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких запобіжних заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття запобіжних заходів (необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову) не може бути підставою для винесення ухвали про накладення запобіжних заходів.
Отже, підстави, викладені заявником в заяві про вжиття запобіжних заходів, не є підставами в розумінні ст. 43-1 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не доводять наявність фактичних обставин, які б обґрунтовували необхідність вжиття запобіжних заходів.
З огляду на викладене вище в сукупності, суд встановив, що заявником не надано доказів порушення його прав чи існування загрози їх порушення, а також не підтверджено належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування запобіжного заходу у вигляді накладення арешту на майно, конкретний перелік якого, місцезнаходження та належність товариству з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Смарт-Менеджер» заявником не визначена, а, відтак, заява товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ» про вжиття запобіжних заходів задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційна група «ЕСГ» про вжиття запобіжних заходів відмовити.
Суддя А.І. Привалов